Катени як жанр герменевтичної літератури: візантійська традиція і слов’янська рецепція (на прикладі Кристинопольського Апостола XII століття)

Abstract

У статті йдеться про катени – збірки тлумачних фрагментів до Святого Письма, що є витягами з творів ранньохристиянських авторів, які були поширені в найдавніших грецьких текстах Старого і Нового Завіту. Розглядається історія та причини виникнення жанру катен у візантійській традиції, його найважливіші типи і ознаки, особливості функціонування у Візантії, а також їх використання у давньослов’янському рукописному надбанні. Ширше слов’янська рецепція катен розглядається на прикладі тлумачень апостольських читань у Кристинопольському Апостолі (XII ст.), що засвідчує єдиний відомий сьогодні повний переклад відповідної частини візантійського біблійного коментаря.

This article deals with сatenae, i.e. collections of commentaries to the Holy Scripture taken from the writings of early Christian authors, which appear in ancient Greek texts of the both Old and New Testament. The history and causes of appearence of the catenae genre in the Byzantine tradition, its main types and characteristics as well as peculiarities of its functioning in Byzantium and its use in the Slavonic manuscript legacy are in the focus of this study. Slavonic reception of the catenae is examined basicly on example of the lectionary interpretation in Apostolus Christinopolitanus (twelfth century) which appears to be the only known complete Slavonic translation of the relevant part of the Byzantine biblical commentary.