Archaeology and Special Historical Disciplines at Lviv University: Obvious and Less Obvious Parallels and Intersections

Abstract

In the article, the history of the development of Archaeology and Special (Auxiliary) Historical Disciplines at the Lviv University (the Ivan Franko National University of Lviv) is traced. The close relationship is emphasised between the teaching and learning of these sciences from the time of the creation of the classical university in Lviv to the present day, as well as the corresponding educational activities, and scientific achievements.

У статті простежено історію розвитку археології та спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін у Львівському університеті. Наголошено на тісному зв’язку у викладанні й вивченні цих дисциплін від часу створення у Львові класичного університету, на науковій та освітній діяльності на цій ниві, відповідному доробку польських та українських учених. Вказано, що, попри давні традиції викладання цих наук у Львівському університеті, їх інституалізація різнилася. Якщо викладання археології забезпечували професори та доценти спеціалізованих кафедр, то спеціальні (допоміжні) історичні дисципліни читали викладачі різних кафедр, у тому числі й археологічних. Частково це пояснювалося міждисциплінарністю наукових інтересів тогочасних істориків, універсальністю застосовуваних ними наукових методик, рівнем оволодіння методологічним апаратом. Викладачі Львівського університету брали активну участь в австрійський та міжвоєнний періоди у діяльності низки наукових товариств, що сприяли розвитку як археології, так і спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін. У перші роки радянізація історичного факультету Львівського університету супроводжувалася істотною перебудовою навчального та наукового процесу, реорганізацією структурних одиниць, змінами у персональному складі. Утім, викладання археології та спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін надалі провадили українські фахівці, що сформувалися як дослідники ще до 1939 р. Вони продовжили традиції міждисциплінарних студій, заклали основи їх становлення у подальшому. Прикладом співпраці археологів та фахівців зі спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін стала діяльність створеного у 1967 р. Музею археології та нумізматики. На чолі цієї інституції почергово стояли фахівці із згаданих наук, провадилася робота зі збереження, збільшення та вивчення нумізматичної та археологічної колекцій, планувалося видання відповідного наукового збірника. Паралельно готувалося відкриття єдиної спеціалізації з археології і допоміжних історичних дисциплін, укладався навчальний посібник зі спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін, низку розділів якого повинні були підготувати фахівці з археології.