Сучасні проблеми гідротехнічних споруд в Україні

Abstract

У статті наведено інформацію щодо аварій на греблях за останні 50 років. Узагальнено причини таких катастроф: здебільшого ними є стихійні лиха та людський чинник. На прикладах різних країн світу розглянуто наслідки аварій на греблях, що призвели до економічних збитків і людських жертв. З метою запобігання можливій катастрофі закцентовано увагу на особливостях греблі Київської ГЕС, яка після аварії на ЧАЕС утримує 90 млн т радіоактивного мулу. Наголошено на необхідності проведення профілактичних заходів, впровадження інженерних розробок, а також здійснення постійного моніторингу щодо стану самої греблі. Зазначено, що в разі можливої аварії на греблі Київської ГЕС для ліквідації її наслідків знадобиться реабілітація величезних територій, вкритих радіоактивним мулом.

В статье представлена информация относительно аварий на плотинах за последние 50 лет. Обобщены причины таких катастроф: в основном ими являются стихийные бедствия и человеческий фактор. На примерах различных стран мира рассмотрены последствия аварий на плотинах, приведших к экономическим убыткам и человеческим жертвам. С целью предотвращения возможной катастрофы внимание акцентируется на особенностях дамбы Киевской ГЭС, которая после аварии на ЧАЭС подпирает 90 млн т радиоактивного ила. Отмечена необходимость проведения профилактических мероприятий, внедрения инженерных разработок, а также осуществления постоянного мониторинга состояния самой плотины. Отмечено, что в случае возможной аварии на плотине Киевской ГЭС для ликвидации ее последствий понадобится реабилитация огромных территорий, покрытых радиоактивным илом.

The article provides general information about accidents on the dams over the past 50 years. Causes of such accidents are shown to be mostly natural disasters and human factor. The emergencies consequences leading to economic losses and casualties are demonstrated on examples of different countries. The peculiarities of the Kiev hydroelectric dam, which retains 90 million tons of radioactive sludge after the Chernobyl accident (1986), are highlighted. This generalization is made in order to prevent a possible disaster. The necessity of preventive works is emphasized: the urgent engineering works to prevent accidents, as well as constant monitoring of the dam current state. Due to the existence of the Kyiv hydroelectric dam itself any liquidation of the emergency consequences is practically impossible. The implementation of these measures will require rehabilitation of vast areas covered with radioactive sludge that will take up to thousands of years.