Жанрові ознаки дум та колядок у “Слові о полку Ігоревім” як джерелі образотворення третьої глави “Книги Лева” Б.-І. Антонича

Abstract

У статті, присвяченій 825-річчю від часу створення “Слова о полку Ігоревім”, уперше проаналізовано провідні образи-символи, спільні для українських народних дум та “Слова… ”, які прийшли з найархаїчніших жанрів українського календарно-обрядового фольклору – колядок та щедрівок. На композиційному та ідейно-художньому рівні “Слово…” розглядається як найдавніша з відомих українських дум, основні жанрові ознаки яких – нерівноскладовість строф, зумовлена емоційністю оповіді про сучасні авторові події суспільно-історичного значення, завершеність думки, тяжіння до окремішності кожного рядка (строфи) – простежуються в тих поетичних творах “Книги Лева” (1936), жанр яких Б.-І. Антонич визначив як “Слово…”.

This paper dedicated to the 825th anniversary of “The Tale of Igor’s Campaign” offers the first analysis of the fundamental symbols which originate from the most archaic genres of Ukrainian calendar ritual folklore, that is, from kolyadkas and shchedrivkas, and are common for “The Tale…” and Ukrainian folk ballads (dumas). On the compositional, ideological and aesthetic levels, “The Tale…” is treated here as the most ancient Ukrainian duma. The basic genre parameters of the latter (irregular number of syllables in each strophe determined by the emotional charge of the narration, the actuality of the narrated story, the self-containedness of thought and of every line (strophe) in particular) can, in their turn, be traced in those poetic texts of “The Book of the Lion” (1936) which Bohdan-Ihor Antonych defined as the “Tale…”.

В статье, посвященой 825-летию со времени создания “Слова о полке Игоря”, впервые исследуются ключевые образы- символы, общие для украинских народных дум и “Слова о полке Игоря”, восходящие корнями к архаическим жанрам украинского календарно-обрядного фольклора – колядкам и щедровкам. На композиционном и идейно-художественном уровнях “Слово… ” рассматривается как древнейшая известная нам украинская дума, основные жанровые черты которой – неравное количество слогов в строфах, обусловленное эмоциональностью сказания о современном автору событии общественно- исторической значимости, завершенность мысли, стремление к самостоятельности каждой строки (строфы) – прослеживается в тех поэтических произведениях “Книги Льва”(1936), жанр которых Б.-И.Антоныч определил как “Слово…”.