Польський король Владислав Ягайло і київський митрополит Кипріян: спроба церковної унії у XIV столітті

Abstract

Осмислено геополітичні процеси у Східній Європі у другій половині XIV ст., які зумовили церковно-партикулярні тенденції в Польсько-Литовській державі. Проаналізовано діяльність Київського митрополита Кипріяна, спрямовану на збереження єдності Київської церкви і водночас на скасування незалежності Галицької митрополії. Саме в контексті цих процесів і тенденцій розглянуто спробу проведення унійного церковного собору наприкінці XIV ст., ініційовану польським королем Владиславом ІІ Ягайлом і митрополитом Кипріяном.

Осмысленно геополитические процессы в Восточной Европе во второй половине XIV в., которые обусловили церковно-партикулярные тенденции в Польско-Литовском государстве. Проанализирована деятельность Киевского митрополита Киприана, направленная на сохранение единства Киевской церкви и одновременно на отмену независимости Галицкой митрополии. Именно в контексте этих процессов и тенденций рассмотрено попытку проведения униатского церковного собора в конце XIV в., инициированную польским королем Владиславом II Ягайлом и митрополитом Киприаном.

The author interprets the geopolitical processes in Eastern Europe in the second half of the XIV century, which led the church particular trends in the Polish-Lithuanian State. Analyzes the activities of Kievan metropolitan Cyprian, aimed at preserving the unity of the Kievan Church, which means to cancel independence of the Galician Metropolis. It is in the context of these processes and trends to be seen attempting to hold the uniate church synod, initiated by Polish king Wladyslaw II Jagiello and Kievan metropolitan Cyprian in the late of the XIV century.