Протонактивируемые ионные токи в нейронах спинальных ганглиев крыс и действие на них кетанова

Abstract

В условиях первичной культуры с использованием метода фиксации потенциала в конфигурации “целая клетка” и внутриклеточной перфузии были исследованы кинетика десенситизации токов, активируемых в нейронах дорсальнокорешковых ганглиев (ДКГ) крыс кратковременным смещением внеклеточного рН до 6.0, и изменения этих токов под действием кетанова. Все наблюдаемые протонактивируемые токи соответственно временны´м характеристикам затухания можно было разделить на три группы: с моноэкспоненциальной быстрой, моноэкспоненциальной медленной и биэкспоненциальной кинетиками десенситизации. Нейроны с быстрой моноэкспоненциальной кинетикой, в свою очередь, разделялись на две подгруппы. В подгруппе нейронов 1А постоянная времени десенситизации t варьировала в пределах 160–250 мс (n = 32), а в подгруппе 1Б – 250–1500 мс (n = 26). Нейроны с постоянной времени десенситизации 1500–5000 мс были отнесены к подгруппе 2А (n = 11), а клетки с наиболее медленным затуханием токов сформировали подгруппу 2Б (t > 5000 мс, n =7). Клетки группы 3, у которых токи демонстрировали биэкспоненциальную кинетику десенситизации, имели постоянную времени спада «быстрой» экспоненты 200–600 мс (n = 21). В условиях аппликации кетанова в концентрации 100 мкМ постоянная времени десенситизации рН-индуцированных токов в большинстве исследованных нейронов ДКГ уменьшалась на 15–20 %. В нейронах подгруппы 2А (затухание «моноэкспоненциальных» токов с t = 1500–5000 мс) токи под влиянием 100 мкМ кетанова демонстрировали не только ускорение десенситизации на 10–20 %, но и снижение амплитуды на 12–22 %

В умовах первинної культури з використанням методу фіксації потенціалу в конфігурації “ціла клітина” та внутрішньоклітинної перфузії були досліджені кінетика десенситизації струмів, активованих у нейронах дорсальнокорінцевих гангліїв (ДКГ) щурів короткочасним зміщенням позаклітинного рН до 6.0, і зміни цих струмів під впливом кетанова. Всі спостережені протонактивовані струми відповідно часових характеристик можна було поділити на три групи: з моноекспоненціальною швидкою, моноекспоненціальною повільною та біекспоненціальною кінетиками десенситизації. Нейрони із швидкою моноекспоненціальною кінетикою, в свою чергу, розділялися на дві підгрупи. У підгрупі нейронів 1А стала часу десенситизації τ варіювала в межах 160–250 мс (n = 32), а в підгрупі 1Б – 250–1500 мс (n = = 26). Нейрони із сталою часу десенситизації 1500–5000 мс були віднесені до підгрупи 2А (n = 11), а клітини з найповільнішим згасанням струмів сформували підгрупу 2Б (τ > 5000 мс, n =7). Клітини, в яких струми демонстрували біекспоненціальну кінетику десенситизації, утворювали групу 3 зі сталою часу спаду „швидкої” експоненти 200– 600 мс (n = 21). В умовах аплікації кетанова в концентрації 100 мкМ стала часу десенситизації рН-індукованих струмів у більшості досліджених нейронів ДКГ зменшувалася на 15–20 %. У нейронах підгрупи 2А (із згасанням „моноекспоненціальних” струмів з τ = 1500–5000 мс) струми під впливом 100 мкМ кетанова демонстрували не тільки прискорення десенситизації на 10–20 %, але й зниження амплітуди на 12–22 %.