Сучасне традиційне гончарство України: утилітарна та декоративна функції

Abstract

Аналізуючи зміни, які нині відбуваються в розвитку вітчизняного гончарства, авторка стверджує, що сучасна українська народна кераміка стала більш відкритою системою, яка активно взаємодіє з іншими системами сучасної культури, чутливо реагуючи на події навколишнього світу. Ці, по суті, закономірні процеси впливають на технологію виробництва та художні особливості виробів, а також на їх функціональні зміни. При цьому обидві головні функції гончарства – утилітарна й декоративна – не зникають, а лише видозмінюються з переважанням останньої. Майже зникла ритуальна функція. Водночас дедалі популярнішою стає виставкова функція. Характеризуючи творчість українських гончарів початку ХХІ ст., авторка показує, що вони створюють як побутовий, так і декоративний посуд, зооморфну й антропоморфну пластику, іграшку тощо. Переважають декоративні речі, призначені для оздоблення інтер’єру та для експонування на виставках. Авторка аналізує зміни, які відбулися в застосуванні таких традиційних для народної кераміки посудин, як горщик, макітра, глечик, миска тощо, а також робить висновок, що сучасні гончарі продовжують виготовляти традиційні речі – як побутові, так і декоративні. Сучасні гончарі виготовляють доволі широкий асортимент кераміки, яка, попри зміни функцій, має попит у населення. Це повинно хоча б частково зберегти традиції гончарного мистецтва українців.

Analyzing the changes taking place in the development of Ukrainian pottery currently, the authoress affirms that modern Ukrainian folk ceramics has become a more public system. It interacts actively with the other systems of modern culture, reacting sensitively to the events of the outward things. These essentially regular processes have an influence on the production technology and artistic peculiarities of the wares, and also their functional changes. Herewith, both main functions of the ceramics – utilitarian and decorative – don’t disappear, but are only changed with the predominance of the latter. The ritual function has almost disappeared. At the same time, the exhibition function becomes increasingly popular. The authoress is describing the works of Ukrainian potters of the early 21st century. It is shown that they create household stuff as well as decorative crockery, zoomorphic and anthropomorphic plastic figures, toys, and others. Decorative goods intended for the interior decoration and exposure prevail. The authoress is analyzing changes that have happened in the use of such traditional forms for folk ceramics dishes as crock, makitra, jug, bowl, and others. It is concluded that modern potters continue to make traditional things – both utilitarian and decorative. Modern potters make quite a wide range of ceramics, which, despite the changes in functions, are demanded by the population. It should even partly preserve the traditions of ceramics of the Ukrainians.