Київське шовківництво у політичних і економічних планах Московії (ХVІІІ ст.)

Abstract

Мета статті – охарактеризувати впливи політики імперського уряду Московії на розвиток українського шовківництва в м. Києві у ХVІІІ ст. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму та детермінізму, з використанням загальнонаукових методів аналізу, синтезу, аналогії, абстрагування й узагальнення, а також проблемно-хронологічного підходу. Наукова новизна. Вперше проаналізовано становлення та розвиток національного шов-ківництва в порівнянні із схожими процесами в Московії, а також охарактеризована деструктивна роль у цьому процесі імперського уряду. Висновки. Доведено, що протягом ХVІІІ ст., не звертаючи увагу на всі спроби (часто насильницькі) царату примусити українців масово займатися цією галуззю виробництва, не було досягнуто бажаних результатів: імпорт шовку продовжував домінувати над експортом, причому якість експортованої продукції лишалася на досить низькому рівні.

The purpose of the article is to characterize the influence of the policy of the imperial government of Muscovy on the development of sericulture in Kyiv in the ХVІІІ century. The research methodology is based on the principles of historicism and determinism, with the use of general scientific methods of analysis, synthesis, analogy, abstraction and generalization, as well as a problem-chronological approach. The scientific novelty. For the first time, the formation and development of national sericulture is analysed in comparison with similar processes in Muscovy, and the destructive role of the imperial government in this process is also characterized. Conclusions. It has been proven that during the ХVІІІ century, regardless of all the (often violent) attempts of the tsar to force Ukrainians to massively engage in this branch of production, the desired results were not achieved: the import of silk continued to dominate over the export, and the quality of exported products remained poor.