Синергетична оптимізація розвитку соціоприродних систем: концептуальний підхід у контексті sustainable development

Abstract

Синергетична оптимізація розглядається як інтеграційна стратегія досягнення оптимальної для конкретних територіальних умов взаємодії соціальних і природних (екологічних) систем із забезпеченням синергетичного ефекта — гармонізації і збереження їх життєвих сил, збалансованого спільного розвитку (коеволюції). Представлена адекватна концептуальна модель соціоприродної системи, яка має бути оптимізована на синергетичних критеріальних засадах для конкретних місцевих, регіональних умов життєдіяльності і життєзабезпечення людини, територіальних громад, суспільства.

Синергетическая оптимизация рассматривается в качестве интеграционной стратегии достижения оптимальной для конкретных территориальных условий взаимодействия социальных и природных (экологических) систем с обеспечением синергетического эффекта — гармонизации и сохранения их жизненных сил, сбалансированности совместного развития (коэволюции). Представлена адекватная концептуальная модель социоприродной системы, которая подлежит оптимизации на синергетических критериальных основах для конкретных местных или региональных условий жизнедеятельности и жизнеобеспечения человека, территориальных общин (социумов), общества.

Synergetrics optimisation is considered as integration strategy of achievement optimum for concrete territorial conditions of interaction of social and natural (ecological) systems with maintenance of Synergetrics effect - harmonisations and preservations of their vital forces, equation of joint development. The adequate conceptual model social-natural systems which is subject to optimisation bases on Synergetrics criterion for concrete local or regional conditions of ability to live and life-support of the person, territorial communities (societies), societies is presented.