Україномовна педагогічна освіта Галичини та Буковини другої половини ХІХ – початку ХХ ст.: гендерний аспект

Abstract

Мета статті полягає у дослідженні україномовної педагогічної освіти Галичини та Буковини другої половини ХІХ – початку ХХ ст. крізь призму органічної взаємопов’язаної участі в ній представників обох статей. Методологія дослідження ґрунтується на принципах наукового, комплексного, системного та цілісного підходу до аналізу зазначеної проблеми та на використанні історико-генетичного, історико-порівняльного, кількісно-статистичного методів дослідження, джерелознавчої та текстологічної критики, гендерного підходу. Наукова новизна. На основі джерел різного походження та наукових досліджень з історії освіти та жіночого руху проаналізовано процес становлення та розвитку педагогічної освіти Галичини та Буковини другої половини ХІХ – початку ХХ ст., його кількісні та якісні показниками, гендерні особливості. З’ясовано внесок українських жіночих учительських семінарій, частково громадських об’єднань, у справу підвищення освітнього рівня жіноцтва та його професійної реалізації. Висновки. Авторами встановлено, що якісний процес підготовки українського вчителя відбувався насамперед, у приватних учительських семінаріях у Львові, Чернівцях та Коломиї, створених Українським педагогічним товариством та товариством «Українська школа». Діяльність як двомовних (польсько-українських та румунсько-українських) державних, так і українських приватних жіночих семінарій була загалом ефективною. У жіночих семінаріях навчалося більше учениць, ніж у чоловічих, а відрахування впродовж року становило 18–29 осіб (приблизно 2–4 відсотки). Натомість у чоловічих семінаріях відраховували орієнтовно 10 відсотків учнів (230–240 осіб). В результаті 1910 р. (за даними останнього у Австро-Угорщині перепису населення) у початкових школах Галичини працювало більше ніж 8 500 жінок-педагогів, тоді як вчителів трохи більше 7200. Натомість у початкових школах Буковини переважали чоловіки-педагоги . Вагомим був також внесок інших національно-культурних товариств та відомих громадських діячів (І. Франка, Ю. Федьковича) у справу підвищення освітнього рівня та соціального статусу української жінки.

Aim of the article is to primarily study the Ukrainian-language female pedagogical education in Galicia and Bukovyna in the second half of the nineteenth - early twentieth centuries. Research methodology is based on the principles of a scientific, complex, systemic and holistic approach to the analysis of the specified problem and on the use of the historical-genetic, historical-comparative, quantitative-statistical research methods, source and textual criticism, gender approach. Scientific novelty. Based on sources of the various origins and scientific research on the history of education and the women’s movement, the process of formation and development of the pedagogical education in Galicia and Bukovyna in the second half of the nineteenth - early twentieth centuries, its quantitative and qualitative indicators and gender features are analyzed. The contribution of the Ukrainian women’s teacher’s seminaries, partly public associations, to the cause of raising the educational level of women and its professional realization has been elucidated. Conclusions. The authors established that the quality process of Ukrainian teacher training took place primarily in private teacher seminaries in Lviv, Chernivtsi, Kolomyia, created by the Ukrainian Pedagogical Society and the society «Ukrainian School». The activities of both bilingual (Polish-Ukrainian and Romanian-Ukrainian) state and Ukrainian private women’s seminaries were generally effective. Women’s seminaries had more female students than men’s, and the annual dropout rate was 18-29 (approximately 2-4 per cent). On the other hand, approximately 10per cent of students (230-240people) were dropout in male seminaries. As a result, in 1910 (according to the latest population census in Austria-Hungary), more than 8,500female teachers worked in the primary schools of Galicia, while there were slightly more than 7,200 male teachers. On the other hand, male teachers predominated in the primary schools of Bukovyna. The contribution of other national-cultural societies and well-known public figures (I. Franko, Yu. Fedkovych) to raising the educational level and social status of Ukrainian women was also significant.