Воднева проникність поверхневих нанокристалічних структур вуглецевої сталі

Abstract

Досліджено водневу проникність поверхневих нанокристалічних структур, сформованих механоімпульсною обробкою на сталі 45 з використанням різних технологічних середовищ. Виявлено, що таким структурам властива істотно нижча воднева проникність порівняно з необробленою сталлю, що вказує на утворення великої кількості водневих пасток під час обробки. Зміцнений поверхневий шар схильніший також до розвитку розсіяної пошкодженості під час наводнювання, однак, може слугувати бар’єром для проникнення водню в матричний матеріал.

Исследована водородная проницаемость поверхностных нанокристаллических структур, сформированных механоимпульсной обработкою на стали 45 с использованием различных технологических сред. Выявлено, что им свойственна существенно меньшая водородная проницаемость в сравнении с необработанной сталью, что указывает на формирование большого количества водородных ловушек в процессе обработки. Упрочненные поверхностные слои также более склонны к развитию рассеянной поврежденности при наводороживании, но тем не менее могут служить барьером для дальнейшего проникновения водорода в матричный материал.

Hydrogen permeation of surface nanocrystalline structures generated by mechanical-pulse treatment on 45 steel with the use of different technological environments is investigated. It is shown that such structures are characterized by the essentially lower hydrogen permeation in comparison with untreated steel thus indicating the creation of a large quantity of hydrogen traps in the treatment process. The strengthened surface layer is more sensitive to the development of dissipated damaging during its hydrogenation but still can serve as a barrier for further permeation of hydrogen in the material matrix.