Нові аспекти релігійного життя в Україні в умовах соціальних викликів XXI століття

Abstract

У статті аналізуються зміни в релігійному житті українського суспільства у ХХІ ст. Проблеми трансформації церковно-державних взаємин, значення релігійно-культурної спадщини, конфесійного різноманіття та релігійного впливу на соціум залишаються актуальними не лише в Україні, але й у Європі загалом. Особливістю українського релігійного життя досліджуваного періоду є його деномінаційна різноманітність, застережена законодавчо. Зафіксований дослідниками зв’язок між релігійною належністю та національною ідентичністю в українському суспільстві простежується не лише у православному середовищі, але й на прикладі католицьких, ісламських, іудейських релігійних спільнот. Переломним моментом у діяльності церковних організацій стала Революція гідності. «Молитовні Майдани», що проводились у цей час у різних містах України, мали екуменічний характер. З’явився і став загальновживаним термін «теологія Майдану» (впровадив богослов Кирило Говорун), що засвідчив необхідність розгортання діяльності церков у напрямку діалогу із суспільством. Громадянська позиція церковного керівництва та соціальна доктрина церкви зазнала суттєвих змін внаслідок військових подій на Сході України. В умовах загрози втрати державної безпеки відбулося міжконфесійне об'єднання релігійних громад, вірян на засадах патріотизму. Через втрату територій, міграційні процеси змінився й релігійний ландшафт у країні: на окупованих територіях зменшилася кількість протестантських, мусульманських общин. В умовах війни громадами різних конфесій здійснюється гуманітарна допомога пораненим, вимушеним переселенцям, мешканцям т. зв. сірої зони. Поширилося та законодавчо устаткувалося військове капеланство. Отримання у 2018 році Томосу й утворення Православної церкви України стало подією геополітичного значення, що була оцінена суспільною думкою як акт відновлення справедливості, повернення українській церкві її історичної спадщини. Пандемія Covid-19 внесла свої корективи в перебіг релігійного життя в країні, впливаючи і на рівень побутової релігійності населення, і на суспільну стабільність загалом. У цей час зросла роль цифрових технологій у діяльності церков. Віртуальні літургії та молебні, що мають сотні тисяч переглядів, особливо у святкові дні, дискусії в соціальних мережах щодо щеплення, конфесійної належності, відеозвернення релігійних лідерів до пастви у зв’язку з ключовими суспільними подіями засвідчують інтерес населення до церковних питань, важливість релігійного чинника в сучасному українському соціумі.

The changes in the religious life of Ukrainian society of the 21st century are analyzed in the article. Problems of church-state relations transformation, significance of religious-cultural heritage, confessional diversity, and religious influence on society remain relevant not only in Ukraine but in Europe as a whole. The peculiarity of Ukrainian religious life of the time period studied consists in its denominational diversity provided by law. The connection between religious affiliation and national identity in Ukrainian society, documented by researchers, is not only found in Orthodox midst, but also in Catholic, Islamic, and Jewish religious communities. The Revolution of Dignity has become a turning point in the activity of church organizations. Many Prayerful Maidans, held during that time in various Ukrainian cities, are ecumenical in nature. The concept of Maidan theology has appeared and become widely used. It is introduced by the theologian Kyrylo Hovorun. This process has confirmed the necessity for the church to start work in the direction of dialogue with society. The civic attitude of church leaders and the social doctrine of the church has experienced significant changes because of military events in Eastern Ukraine. Interconfessional consolidation of religious communities and believers on the principles of patriotism has taken place under the conditions of the threat of state security loss. The religious landscape of the country has changed because of the territory loss and migration processes: the number of Protestant and Muslim communities has decreased in the occupied territories. The representatives of various denominations provide humanitarian aid to the wounded, displaced persons, and the residents of the so-called Grey Zone. Military chaplaincy has become widespread and established by law. Receiving the Tomos in 2018 and the creation of the Orthodox Church of Ukraine has become a significant geopolitical event, assessed by public opinion as an act of justice restoring, the restitution of its historical heritage to the Ukrainian church. The COVID-19 pandemic has corrected the development of the country’s religious life, influencing both the level of common religiosity of the population and social stability in general. The significance of digital technologies in churches’ activity has increased during this time. Virtual liturgies and public prayers have hundreds of thousands of views (especially on holidays), social media vaccine discussions, and video addresses of religious leaders to the flock in connection with key social events testify to the population's interest in church issues and the importance of the religious factor in modern Ukrainian society.