Аналіз визначень релігії за допомогою критерію "Поняття з нульовою денотацією у дійсному світі"

Abstract

У статті розглянуто загальні проблеми функціонування теорії визначення на території релігієзнавства. Визначення розглядається не тільки як формальна специфікація об’єктів та/або операція дескрипції інтенсіональних маркерів поняття, але й як 1) складова епістемологічної процедури експлікації невідомого (можливого) за допомогою достовірного (дійсного); 2) форма дискурсу, що імплікує конвенції. Перевагу віддано контекстуальним визначенням з «відкритим» дефінієнсом. Запропоновано новий критерій типології понять. Розроблену типологію використано для аналізу дефініцій поняття «релігія».В статье рассмотрены общие проблемы функционирования теории определения на территории религиоведения. Определение рассматривается не только как формальная спецификация объектов и/или операция дескрипции интенсиональных маркеров понятия, но и как 1) составляющая эпистемологической процедуры экспликации неизвестного (возможного) с помощью достоверного (действительного); 2) форма дискурса, имплицирующая конвенции. Преимущество отдано контекстуальным определениям с «открытым» дефиниенсом. Предложен новый критерий типологии понятий. Разработанная типология использована для анализа дефиниций понятия «религия».General problems of the theory of definition’s functioning in the sphere of religious studies are considered. A definition is treated not only as a formal specification of objects and/or descriptive operation of a notion’s intensional markers, but also as: 1) a constituent of the epistemological procedure of the unknown’s (the possible) explication with the help of the trustworthy (the real); 2) a form of a discourse which implies conventions. Contextual definitions with an «open» definiens are preferred. A new criterion of notions’ typology is suggested. The elaborated typology is used for the analysis of the notion «religion».