Шкільна статистика як важливе джерело для встановлення кількості втрат під час Голодомору-геноциду 1932–1933 років

Abstract

У статті акцентовано увагу на вивченні статистики початкової школи УСРР в 1930-х роках, що дає змогу встановити втрати дітей під час Голодомору-геноциду 1932–1933 років. Зокрема, порівняльний аналіз планів наповнення 1–4 класів показує, що вже 1933 року виникла гостра диспропорція з кількістю дітей, що мали відвідувати заняття. Попередні підрахунки засвідчують, що втрати учнів початкової школи, яка на той час уже була обов’язковою, сягали близько 2 млн, а загалом дітей дошкільного й шкільного віку, за нашими розрахунками, після 1932–1933 років не дорахувалися понад 3 млн.

Attention is paid to the study of the statistics of the primary school of the Ukrainian SSR in the 1930s, which enables to establishment of the losses of children during the Holodomor-Genocide of 1932–1933. In particular, a comparative analysis of the plans for filling out the 1–4 forms shows that already in 1933, there was a large disproportion between the number of children who had to attend classes. The anterior estimations indicate that the losses of the pupils of primary school, which was already a compulsory one at that time, amount to about 2 million. In general, according to our assumptions, more than three million children of preschool and school age have not been counted after 1932–1933.