Корпоративне управління стратегічними комунікаціями та репутаційними ризиками на підприємствах малого та середнього бізнесу: Україна VS ЄС

Abstract

В дослідженні розглянуто корпоративне управління стратегічними комунікаціями та репутаційними ризиками у сучасному глобалізованому середовищі. Дослідження присвячено аналізу особливостей корпоративного управління цими аспектами в українських компаніях у порівнянні з підприємствами Європейського Союзу. Представлено підходи до формування стратегічних комунікацій, зокрема, управління інформаційними потоками, кризовими ситуаціями та публічним іміджем, як ключовими чинниками формування довіри стейкхолдерів. Порівняльний аналіз існуючих практик показує, що компанії ЄС мають більш усталені політики комунікації, інтегровані в систему корпоративного управління, тоді як українські підприємства здебільшого зосереджуються на реактивному управлінні ризиками, рідше – на стратегічному плануванні. У статті також розглядаються механізми запобігання репутаційним ризикам, роль СЕО, PR-департаментів та незалежних комунікаційних рад в управлінні корпоративним іміджем. Авторами окреслено прогалини у нормативному та організаційному забезпеченні корпоративних комунікацій в Україні та наведено рекомендації щодо адаптації найкращих практик ЄС до вітчизняних умов. Особливу увагу приділено репутаційній сталій політиці підприємств у цифрову епоху, де прозорість, оперативність та автентичність комунікацій стають критично важливими. Визначено вплив культурних, економічних та правових відмінностей між Україною та ЄС на формування стратегій управління репутаційними ризиками. Показано, що в країнах ЄС ключову роль відіграє прозорість у звітності, дотримання принципів ESG та системна взаємодія з громадськістю, тоді як в Україні ці процеси лише починають формуватися. Зазначено, що впровадження стандартів ЄС може підвищити рівень довіри до українських компаній на міжнародному рівні. Представлені рекомендації орієнтовані на розвиток стійкої репутаційної політики та інтеграцію комунікацій у стратегічне планування підприємства. Результати дослідження можуть бути використані керівниками компаній, фахівцями з комунікацій, дослідниками корпоративного управління та органами державної політики.

The study examines corporate governance of strategic communications and reputational risks in a modern globalized environment. The study is devoted to the analysis of the features of corporate governance of these aspects in Ukrainian companies in comparison with enterprises of the European Union. Approaches to the formation of strategic communications, in particular, the management of information flows, crisis situations and public image, as key factors in the formation of stakeholder trust, are considered. A comparative analysis of practices shows that EU companies have more established communication policies integrated into the corporate governance system, while Ukrainian enterprises mostly focus on reactive risk management, less often on strategic planning. The article also examines mechanisms for preventing reputational risks, the role of CEOs, PR departments and independent communication councils in corporate image management. The authors outline the gaps in the regulatory and organizational support of corporate communications in Ukraine and provide recommendations for adapting EU best practices to domestic conditions. Particular attention is paid to the reputational sustainability policy of enterprises in the digital age, where transparency, efficiency and authenticity of communications are becoming critically important. The impact of cultural, economic and legal differences between Ukraine and the EU on the formation of reputational risk management strategies is determined. It is shown that in EU countries transparency in reporting, compliance with ESG principles and systematic interaction with the public play a key role, while in Ukraine these processes are only beginning to take shape. It is noted that the implementation of EU standards can increase the level of trust in Ukrainian companies at the international level. The presented recommendations are focused on the development of a sustainable reputational policy and the integration of communications into the strategic planning of the enterprise. The results of the study can be used by company managers, communications specialists, corporate governance researchers and public policy bodies.