Библиометрика отечественной науки: возможности и ограничения прикладного использования web-системы Google Scholar

Abstract

Проанализированы методологические принципы и возможности аналитического инструментария наукометрической платформы Google Scholar и созданной с ее использованием отечественной информационно-аналитической системы «Библиометрика украинской науки». Опыт практического использования этих систем подтверждает методологическую обоснованность и продуктивность реализованной в них базовой концепции библиометрических портретов ученых и профилей исследовательских коллективов и научных направлений. Рассмотрены факторы, влияющие на уровень достоверности получаемых аналитических оценок. Подчеркнуто, что использование их при принятии уп равленческих решений требует обязательного экспертного анализа результатов с учетом степени полноты презентабельности и, соот ветственно, корректности данных.

Проаналізовано методологічні принципи і можливості аналітичного інструментарію наукометричної платформи Google Scholar і створеної з її використанням вітчизняної інформаційно-аналітичної системи «Бібліометріка української науки». Досвід практичного використання цих систем підтверджує методологічну обґрунтованість і про дуктивність реалізованої в них базової концепції бібліометричних портретів вчених і профілів дослідницьких колективів й наукових напрямків. Розглянуто фактори, що впливають на рівень достовірності отриманих аналітичних оцінок. Підкреслено, що використання їх при прийнятті управлінських рішень вимагає обов’язкового експертного аналізу результатів з урахуванням ступеня повноти презентабельності і, відповідно, коректності даних.

The methodological principles and capabilities of the analytical tools of the Google Scholar scientometric platform and the domestic information and analytical system «Bibliometrics of Ukrainian Science» created with its use are analyzed. The experience of practical applications of these systems confirms the methodological validity and productivity of the basic concept of bibliometric portraits of scientists and profiles of research teams and scientific directions implemented in them. The factors affecting the reliability of analytical estimates obtained are considered. It is emphasized that their use in making managerial decisions requires mandatory expert analysis of the results, taking into account the completeness of presentation and, accordingly, the correctness of the data.