Persistence of viral RNA in the brain of experimentally infected mice with coxsackievirus B5

Abstract

Aim. The aim of our study was to follow the persistence of viral RNA in selected organs of experimentally infected with coxsackievirus (CV) B5 strains from different sources such as a patient’s sample, an environmental sample and a prototype virus strain. Methods. CD-1 mice were infected with CVB5 strain Faulkner the prototype, CVB5 – isolate from treated sewage waste and isolate from patient’s stool sample both identified as CVB5. The viral RNA was detected by RT-PCR using enterovirus primers specific for the non-coding 5' region. Results. We observed presence of RNA in the brain and heart of mice infected with isolate from patient’s stool at day 45 post infection (p. i.). Conclusion. We conclude that CVB5 persists in the brain and heart after oral infection of CD1 mice. The relevance of viral persistence maybe related viral origin and the genetics. Keywords: coxsackievirus B5, mouse, brain, persistence.

Мета нашого дослідження полягала у тому, щоб прослідкувати, як вірусна РНК зберігається в окремих органах мишей, експериментально інфікованих деякими штамами вірусу Коксакі (ВК) B5, виділеному з різних джерел: із зразка пацієнта, навколишнього середовища і штаму прототипу вірусу. Методи. Мишей CD-1 інфікували ВКВ5 – прототипом Фолкнера і двома вірусами, ідентифікованими як ВКВ5: перший виділено з оброблених відходів стічних вод, другий – із фекалій пацієнта. Вірусну РНК виявлено методом РТ-ПЛР з використанням праймерів, специфичних для некодуючих 5'-ділянок ентеровірусів. Результаты. Ми спостерігали присутність РНК вірусу в головному мозку і серці мишей, інфікованих ізолятом із фекалій пацієнта на 45-й день після зараження (PI). Висновки. Зроблено висновок стосовно того, що ВКВ5 зберігається в мозку і серці після перорального зараження CD1 мишей. Ступінь вірусної стійкості можу бути пов’язаний з походженням вірусу та його генетикою. Ключові слова: вірус Коксакі B5, миші, мозок, стійкість.

Цель нашего исследования состояла в том, чтобы проследить, как вирусная РНК сохраняется в отдельных органах мышей, экспериментально инфицированных различными штаммами вируса Коксаки (ВК) B5, выделенными из разных источников: из образца пациента, окружающей среды и штамма прототипа вируса. Методы. Мышей CD-1 инфицировали ВКВ5 – прототипом Фолкнера и двумя вирусами, идентифицированными как ВКВ5: первый выделен из обработанных отходов сточных вод, второй – из фекалий пациента. Вирусная РНК обнаружена методом РТ-ПЦР с использованием праймеров, специфичных для некодирующих 5' участков энтеровирусов. Результаты. Мы наблюдали присутствие РНК вируса в головном мозге и сердце мышей, инфицированных изолятом из фекалий пациента на 45-й день после заражения (PI). Выводы. Сделан вывод о том, что ВКВ5 сохраняется в мозге и сердце после перорального заражения CD1 мышей. Степень вирусной устойчивости может быть связана с происхождением вируса и его генетикой. Ключевые слова: вирус Коксаки B5, мыши, мозг, устойчивость.