Розвиток неоунії у Рівненському повіті Волинського воєводства в 1930-х роках

Abstract

Мета дослідження – аналіз розвитку неоунії у Волинському воєводстві міжвоєнної Польщі на прикладі Рівненського повіту. Задля досягнення цієї мети зосереджено увагу на всіх трьох неоунійних парафіях повіту, що виникли у 1930-х рр. – у селах Застав’я та М’ятин, а також у місті Рівне. Крім цього, розглянуто невдалі спроби поширити неоунійний рух на інші місця Рівненського повіту. Раніше дослідники не акцентувалися на розвитку неоунійного руху в Рівненському повіті, що зумовлює новизну дослідження. Його оригінальність забезпечує також використання архівних джерел з архівосховищ Луцька та Тернополя, які ще не лягали в основу наукових розвідок. Виявлено, що перші спроби неоунійної агітації у Рівненському повіті зафіксовано наприкінці 1920-х рр., але вони виявилися невдалими. Основні успіхи неоунії на теренах повіту пов’язані з майновими конфліктами та проігнорованими консисторією бажаннями мешканців Застав’я і М’ятина виділитися в окремі парафії. Цивільна влада воєводства та повіту відмовила неоунійним громадам цих сіл у сприянні, через що вони не змогли претендувати на діючий храм і мали труднощі з будівництвом власних каплиць, хоча й змогли це зробити. Натомість, за рідкісним для Волині сценарієм виникла й розвивалася неоунійна парафія в Рівному, оскільки її утворення не стало наслідком конфліктів на діючій православній парафії. Водночас, неоунійний осередок у Рівному не оминули внутрішні негаразди, пов’язані з непорозуміннями між місцевими конвертитами та вихідцями з Галичини. Ряд спроб насадити унію в окремих селах Рівненського повіту завершився у 1930-х рр. невдачею. Доволі швидко після 1939 р. всі неоунійні парафії на Рівненщині були ліквідовані, що доводить відсутність серед місцевого населення ідейних корнів для їх існування.

The aim of the study is to analyse the development of neo-Union in the Volyn Voivodeship of interwar Poland on the example of the Rivne district. In order to achieve this goal, attention is focused on all three neo-Union parishes of the district that emerged in the 1930s - in the villages of Zastavia and Myatyn, as well as in the city of Rivne. In addition, unsuccessful attempts to spread the neo-Union movement to other places in the Rivne district are considered. Previously, researchers have not focused on the development of the neo-Union movement in the Rivne district, which makes the research novel. Its originality is also ensured by the use of archival sources from the archives of Lutsk and Ternopil, which have not yet been the basis of scientific research. It has been found that the first attempts of neo-Union agitation in the Rivne district were documented in the late 1920s, but they were unsuccessful. The main successes of the neo-Union in the district were related to property conflicts and the desire of the residents of Zastavia and Myatyn to be separated into separate parishes, which were ignored by the consistory. The civil authorities of the voivodeship and county refused to assist the neo-Union communities of these villages, which meant that they could not claim an existing church and had difficulties building their own chapels, although they were able to do so. Instead, in a rare scenario for Volyn, a neo-Union parish emerged and developed in Rivne, as its formation was not a result of conflicts in the existing Orthodox parish. At the same time, the neo-Union centre in Rivne was not spared internal troubles related to misunderstandings between local envelopes and immigrants from Galicia. A number of attempts to impose the union in some villages of the Rivne district failed in the 1930s. Quite soon after 1939, all neo-Union parishes in the Rivne region were liquidated, which proves that the local population had no ideological roots for their existence.