Лексико-синтаксична варіантність у паралельних українських перекладах

Abstract

Стаття присвячена одній з актуальних проблем лінгвістики – вивченню варіантності синтаксичних одиниць різних рівнів у текстах паралельних українських перекладів, здійснених різними письменниками-перекладачами ХІХ – ХХІ століть. Установлено основні зовнішньолінгвальні та внутрішні чинники породження варіантності синтаксичних одиниць в українських перекладних текстах. Доведено, що на синхронному зрізі синтаксичні варіанти засвідчують вдосконалення граматичного ладу української мови, збагачення її лексичних та інтонаційно-комунікативних ресурсів, розвиненість художнього стилю. Дібраний емпіричний матеріал дає підстави для висновку: письменники, перекладаючи українською той самий текст, широко використовують синтаксичні варіанти, за допомогою яких відбувається вербальне представлення дійсності.

The article is dedicated to one of the most topical issues in linguistics – study of variability of syntactic units of different levels in the texts of parallel Ukrainian translations made by different writerstranslators in the twentieth-twenty-first centuries. Extralinguistic and internal factors of generation of variability of syntactic units in Ukrainian translated texts are established. It is well-proven: оn the synchronous level the syntactic variants demonstrate improvement of grammatical structure of the Ukrainian language, enrichment of its lexical, formal and intonation and communicative means, development of literary style. Selected empirical material provides grounds for the conclusion: writers translating into Ukrainian the same text widely use syntactic variants by means of which a verbal representation of reality takes place.