До історії ігуменства прп. Паїсія Величковського в монастирі Симонопетра на Афоні за невідомими раніше архівними документами XVIII ст.

Abstract

У статті вперше наводяться документи з архівів України та Афону, що підтверджують факти настоятельства прп. Паїсія в Афонському монастирі Симонопетра. Ці свідчення відкривають нові сторінки в історії як українського чернецтва на Афоні і в житії прп. Паїсія Величковського, так і спроб з його боку відновити на новому місці духовний центр слов’янського святогірського чернецтва, по суті – відтворити новий Русик після того, як історичний давньоруський святогірський Пантелеймонів монастир (Старий Русик) з середини XVIII століття перейшов до рук грецьких ченців.

В статье впервые приводятся документы из архивов Украины и Афона, подтверждающие факты настоятельства прп. Паисия в афонском монастыре Симонопетра. Эти свидетельства открывают новые страницы в истории как украинского монашества на Афоне и в житии прп. Паисия Величковского, так и попыток с его стороны восстановить на новом месте духовный центр славянского святогорского монашества, по сути — воссоздать на Афоне новый Русик после того, как исторический древнерусский святогорский Пантелеимонов монастырь (Старый Русик) к середине XVIII века перешёл в руки греческих монахов.

The article focuses on the documentary evidence from the archives of Ukraine and Athos are provided for the first time, confirming facts of rector of St. Paisius Velichkovsky in the Simonos Petras Athos monastery. These evidence open a new page in the history of Ukrainian monachism on Mount Athos and in the life of St. Paisius Velichkovsky, who attempted to restore spiritual center of the Slavic Svyatogorsk monastic life in a new location, in fact – to recreate new Russikon on Mount Athos after the fact that historic oldrussian Svyatogorsky Panteleimon Monastery (Old Russikon) passed into the hands of the Greek monks in the middle of the XVIII century.