Гімназії українських міст у період модернізації Російської імперії (кінець ХІХ — початок ХХ ст.)

Abstract

Завершення статті. Початок див.: Проблеми історії України ХІХ — початку ХХ ст. — К., 2015. — Вип. 24. — С. 175–195; Там само. — 2016. — Вип. 25. — С. 222–240.

Проаналізовано нормативно-правову базу, яка регулювала процес створення та розвитку гімназій у Російській імперії в пореформений період. Основну увагу акцентовано на аналізі специфіки управління середніми навчальними закладами, які діяли в українських містах. Розкрито вплив на цей процес міністерського чиновництва, земств, місцевих громад. Доведено наявність регіональної специфіки в розвитку гімназій: більша активність цього процесу в промислових районах Півдня України; переповнення тих закладів, які розташовувалися в губернських центрах (насамперед, Києві, Одесі, Харкові); боротьба із польським католицьким впливом на Правобережжі; вагома роль земств на Лівобережжі та Слобожанщині; активна меценатська допомога почесних попечителів у аграрних районах тощо. Посилення ролі міністерства в нагляді та контролі у 1870–1880-х рр. поєднувалося із нездатністю та небажанням відомства в повній мірі задовольнити запити населення. Відтак, наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. однією із головних проблем освітнього характеру для кожного повітового міста було відкриття власної гімназії. За її наявності — необхідність у реконструкції, ремонті або побудові нового приміщення, зважаючи на зростання кількості учнів. Найбільша активізація розвитку мережі гімназій в українських містах припала на другу половину 1870-х — 1880-ті рр., а також десятиліття напередодні Першої світової війни. Аналіз соціальної структури вихованців засвідчив поступове скорочення кількості дітей дворян, чиновників та духовенства, збільшення — міщан, купців і селян.

The legal framework which had regulated the process of creation and development of gymnasium in the Russian Empire in the post-reform period was analysed. The basic attention was accented on the analysis of the specifics of the management in secondary educational institutions that operated in the Ukrainian cities. The influence on this process by the ministerial officials, zemstvos, local communities was revealed. It was proved the presence of regional specificity in the development of gymnasium: a lot of activity of this process in industrial areas of the South Ukraine; the overflow of establishments, which were located in provincial centers (especially in Kyiv, Odessa, Kharkiv); the struggle with the Polish Catholic influence on the Right Bank; the significant role of zemstvos on the Left Bank and Slobozhanshchyna; the active patronage of the honorary trustees in the agricultural areas etc. The strengthening of the Ministries’ role in supervision and control in 1870–1880-ies combined with the inability of the department to fully satisfy the requests of the population. Consequently, in the late XIX — early XX century, opening a private gymnasium was one of the main problems of educational character for each of the county-level cities. If there was the gymnasium — the main problem was the reconstruction, the repair, or the construction a new building, considering the increase in the number of students. The greatest activation of the gymnasiums’ development in the Ukrainian cities was in the second half of the 1870s — 1880s and decades before the First World War. The analysis of the social structure of children shows a gradual reduction in the children’s amount of the nobles, the officials and the clergy and the increase in the number of the burghers, the merchants and the peasants.