Шляхи модифікації жанру масової пісні в умовах тоталітарної системи

Abstract

Пісенна творчість посіла особливе місце в системі музичних жанрів української культури (ідеться про 1920–1930-ті роки). Вона була скерована на поклик доби – поширювати революційні ідеї, оспівувати боротьбу за нові цінності життя комуни. Головною передумовою стали мобільність, демократизація змісту, лапідарність і конкретність вислову, чітка ритмічна основа, близькість до фольклорних джерел. Така динаміка розвитку жанру цілком природна, адже пісня як художня форма є однією з найпоширеніших у вокальній музиці всіх народів світу. Її перевагами стали мала форма (т. зв. мініатюра), синтез двох художніх засад – поетичної (словесної / вербальної) і музичної (насамперед мелодії). За свою багатовікову історію пісня зазнала розмаїтих жанрових видозмін як у фольклорі, так і у професійній царині. У колишньому СРСР у середині 1920-х років маніфестується новий ідеологічно забарвлений жанр – масова пісня, з її віковими градаціями (піонерська, комсомольська тощо). Її перші зразки постають як органічне продовження творчості українського, російського та світового революційного пролетаріату. Уведене ще в 1922 році поняття «масовість» (масові жанри, масові пісні тощо) було проявом культурних ідеологів ЦК ВКП(б) СРСР, які розуміли поняття «маса» як кількісний показник скупчення людей (хоча загальновідомо, що цей термін належить фізичній науці, для соціуму було б правильним поняття «біомаса»). Так було відкинуто символи духовного начала у творчості (майже на століття). 1930-ті роки принесли нові теми для розвитку масових пісень – у них посилився, з одного боку – мілітаристський зміст, а з іншого – стиль панегірика з прославленням культу особи вождя. Еволюція пісенності в Україні довоєнного часу могла б бути багатшою на творчі знахідки, якби вона відбувалася природним шляхом духовної спадкоємності митецьких генерацій. Однак великої шкоди культурі, як і всім сферам життя, завдали сталінські репресії, жертвами яких стали відомі українські композитори та поети.The songwriting has taken a special place in the system of musical genres of the Ukrainian culture (it is about the 1920s–1930s). It has been directed to the call of the period, namely to popularize revolutionary ideas, and to glorify the struggle for new values of the commune life. Mobility, the democratization of content, conciseness and specificity of expression, a clear rhythmic basis, and proximity to folklore sources have become the main prerequisites. Such dynamics of the genre development are quite natural as the song is one of the most widespread art forms in the vocal music of all nations of the world. Its advantages include a small form (the so-called miniature), and a synthesis of two artistic principles – poetic (verbal / the lyrics) and musical (the melody first of all). The song has sustained various genre changes both in folklore and in the professional field over its centuries-long history. A new ideologically marked genre, known as mass song, with its age gradations (Pioneer, Komsomol, etc.) is presented in the former USSR in the middle of the 1920s. Its first examples appear as a fundamental continuation of the songs of Ukrainian, Russian, and world revolutionary proletariats. The concept of mass (mass genres, mass songs, etc.), was introduced in 1922 yet, has become a manifestation of cultural ideologies of the Central Committee of the All-Union Communist Party (Bolsheviks) of the USSR, who understand the conception of mass as a quantitative indicator of the people concentration (although it is well-known that this term belongs to physical science, the concept biomass is more correct for the society). Thus, the symbols of spiritual origin in the works are rejected (almost for a century). The new themes for the development of mass songs appeared in the 1930s. The militaristic content is intensified in them on the one hand and the style of the panegyric with the glorification of the cult of the leader personality on the other. The evolution of songwriting in pre-war Ukraine could have been richer in creative discoveries if it had taken place naturally through the spiritual succession of artistic generations. However, Stalin’s repressions caused great damage to culture, as well as to all spheres of life. Well-known Ukrainian composers and poets have fallen prey to them.