Крымскотатарские цыгане «чингенелер» глазами путешественников ХVІ–ХІХ вв., в контексте эволюции крымскотатарской народной музыки

Abstract

В статті зазначається, що в досліджуваний періодна Кримському півострові традиційно найкращими музиками були кримськотатарські цигани– мусульмани. Найбільшециган мешкало в Гезлевета Кефе– османо-татарських портахКриму, куди вони могли прибувати морським шляхом з Османської імперії. Зазначено наявність в описах мандрівників згадок про кілька підгруп циган на півострові та їхні етнокультурні відмінності. Здійснено джерелознавчий аналіз серії графічних робіт

з натури (1837 р.) французаРаффе, 11 з яких зображували сцениз життя кримських

циган, зокрема три кримськотатарсько-циганські оркестри.

В статье указывается, что в исследуемый период на Крымском полуострове традиционно лучшими музыкантами были крымскотатарские цыгане-мусульмане. Много цыган проживало в Гезлефе и Кефе – османо-татарских портах Крыма, они могли туда прибыть морским путем из Оманской империи. Приведены зафиксированные в описаниях путешественников данные о существовании на полуострове этнокультурных отличий среди нескольких подгрупп цыган Крыма.

The article states that during this period the best musicians on the Crimean peninsula were Crimean and Tatar Romanies-Moslems. Most Romanies lived in Gezleve and Kefe – Osman and Tatar ports of Crimea, where they could arrive by marine way from the Ottoman Empire. Travelers’ descriptions contain recollections about a few Romanies sub-groups on a peninsula, and their ethnical and cultural differences. The source analysis of series of French artist Raffe“s nature graphic works (1837) has been carried out, 11 of these pictures represented scenes of life of Crimea

Romanies, for example three Roma orchestras.