243ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 3 (40) УДК 904.25(477)”653”-035.56 DOI: 10.37445/adiu.2021.03.16 Я. В. Володарець-Урбанович прикрАси іЗ МУШелЬ У ВБрАнні рАннЬосереднЬоВіЧних слоВ’Ян В статті розглянуто знахідки мушель, виявле- них у складі кількох дніпровських скарбів першої й другої хронологічних груп за О. О. Щегловою, інгума- ції з речами кола «старожитностей антів» та на поселенні празької культури. Низка таких прикрас виявлена і на роменських пам’ятках. Проаналізо- вано шляхи появи підвісок із мушель і варіанти їх використання у вбранні слов’ян. ключові слова: скарби кола Мартинівки, скар- би Пастирського кола, пеньківська культура, ро- менська культура, «старожитності антів», раннє середньовіччя, мушлі, Cypraea, Murex. Вступ. Унікальним явищем раннього серед- ньовіччя півдня Східної європи стала поява скарбів кола «старожитностей антів». в 1990 р. О. О. Щеглова поділила ці комплекси на дві хронологічні групи: перша (Мартинівська) 1 та друга (Пастирська) 2 (Щеглова 1990). в жіночий костюм входили фібули, браслети та великий спектр деталей намиста (Щеглова 1999; Родинкова 2011). Прикраси із мушель не набули широкого поширення (Родинкова 2007, с. 361, рис. 6: 54). вони виявлені лише в п’ятьох комплексах та на одному поселенні (рис. 1). Найраніша знахідка походить із житла 25 (рис. 2: 1; 3) празького поселення Лука-Кавет- чина другої чверті — кінця V ст. 3. 1. вбрання характерне для скарбів кола Мартинів- ки починає формуватися в другій половини VI ст. (Гавритухин, Обломский 1996, с. 146), а їх «за- ховання» припадає на середину — третю чверть VII ст. (Родинкова 2012, с. 153, 157—158; Казанс- кий 2014, с. 53—55; Обломский, Родинкова 2014). 2. Скарби Пастирського кола були «заховані» в першій половині VIII ст., імовірно, виключаючи 40-ві рр. (володарець-Урбанович 2018, с. 137). 3. Умови виявлення і посилання див. у табл. 1. До першої хронологічної групи дніпровських скарбів належать комплекси із Хацьків (рис. 4: А) та Хитців. До цієї ж групи включено похо- вання із речами кола «старожитностей антів», виявлене поблизу с. Мохнач (рис. 2: 2; 5—7). До другої хронологічної групи скарбів нале- жать комплекси із зайцева (рис. 4: б) та Харів- ки (рис. 8—10). верифікація знахідок. Цей аналіз має два рівні. Перший — це вивчення умов та обставин виявлення та дослідження комплексів із при- красами із мушель. Другий — аналіз обставин видового визначення мушель. Дослідження побудовано у хронологічній послідовності ви- явлення знахідок. Першим був виявлений скарб із Хацьків (рис. 4: А) у 1893 р. за випадкових обставин на місцезнаходженні із культурними нашаруван- нями (які саме культури представлені на місці знахідки невідомо). за словами людини, що ви- явила скарб, всі речі були нашиті на тканину чи загорнуті у неї (бобринский 1901, с. 147). Мушля не збереглася. Цікаво, що О. О. боб- ринський пише про срібне кільце, продіте в муш- лю (бобринский 1901, с. 147), а Г. Ф. Корзухіна, за даними музейного опису, зазначає, що кіль- це виготовлене із міді (Корзухіна 1996, с. 373, табл. 22: 53). Крім того, якщо порівняти фото- графію із роботи О. О. бобринського (бобринс- кий 1901, табл. XIV: 17) та рисунок із каталогу Г. Ф. Корзухіної (Корзухина 1996, табл. 22: 53) стає зрозумілим, що рисунок зроблено по фото- графії. Тобто, дослідниця не бачила виріб. Слід особливо наголосити, що О. О. бобринський ніде не дає визначення біологічного виду муш- лі. Постає питання, звідки Г. Ф. Корзухіна отри- мала інформацію про Cypraea pantherina як про різновид молюска? Можливо, це було вже зроб-© Я. в. вОЛОДАРЕЦЬ-УРбАНОвИч, 2021 244 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 3 (40) Ювелірна справа лено співробітниками музею при опрацюванні матеріалів колекції скарбу. Однак у фондових книгах знахідка записана просто як мушля без визначення. Можливо, Г. Ф. Корзухіна консуль- тувалася зі спеціалістами, маючи в якості дже- рела світлину із монографії О. О. бобринського. Не слід виключати і того, що дослідниця прос- то зробила припущення, що якщо в матеріалах таблиця 1. знахідки підвісок із мушель на слов’янських пам’ятках третьої чверті І тис. н. е., Україна № на карті Пам’ятка Сучасна адміністра- тивна прив’язка Тип пам’ятки Тип комп- лексу вид мушлі Датуван- ня комп- лексу, ст. Місце зберіган- ня знахідок Література та джерела 1 Лука- Кавет- чина с. Каветчина, Кам’янець- Подільський р-н, Хмельницька обл. Посе- лення ж. 25 Фр. Murex (?)* др. чв. / сер. — кін. V АМ ІА НАН України вакуленко, Приход- нюк 1984a, с. 71, 81, рис. 31; 38: 12; 1984b, с. 43; 1985, с. 83 2 Хацьки с. Хацьки, чер- каський р-н і обл. — Скарб Cypraea pantherina др. пол. VI — тр. чв. VII Філія НМІУ — скар- бниця НМІУ; мушля втра- чена бобринский 1901, с. 147—148, табл. XIV; Корзухина 1996, с. 373, табл. 22: 53 3 Хитці с. Хитці, Лубенсь- кий р-н, Полтавсь- ка обл. Поза пам’ят- кою Скарб Murex sp. (?)* др. пол. VI — тр. чв. VII втрачено володарець-Урбано- вич, Сидоренко 2016, с. 121 4 Мохнач с. Мохнач, чугуївський р-н, Харківська обл. — Інгума- ція C. tigris і C. arabica (?) др. пол. VI — тр. чв. VII ХІМ ім. М. Ф. Сум- цова Аксенов, бабенко 1997a; 1997b; 1998, с. 115, рис. 2: 10; 1999 5 Харівка с. Харівка, Ко- нотопський р-н, Сумська обл. Посе- лення Скарб C. moneta пер. пол. VIII Філія НМІУ — скар- бниця НМІУ березовець 1952; Кор- зухина 1996, с. 407; табл. 73, 4; Приход- нюк, Хардаев 1998; Приходнюк 2005, фото 22 6 зайців хут. зайців, чугуївський р-н, Харківська обл. — Скарб C. moneta пер. пол. VIII втрачено Корзухина 1996, с. 420, табл. 106: 17 * — визначення д. б. н., співробітника Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена в. в. Аністратенка; скорочення «sp.» (або «spec.») використовується, коли фактична назва виду не відома; (?) — точно визначити вид неможливо. рис. 1. Карта поширення прикрас із мушель і коралових намистин у слов’ян в період третьої чверті І тис. н. е. Умовні позначення: І — Cypraea pantherina; ІІ — C. tigris; ІІІ — C. arabica; IV — Murex sp.; V — C. moneta; VI — Murex; VІI — коралові намистини. пам’ятки: 1 — Лука-Каветчина; 2 — Хацьки; 3 — Хитці; 4 — Мохнач; 5 — зай- ців; 6 — Харівка; 7 — Любовка; 8 — Гапонове; 9 — Суджа-замостьє; 10 — Пастирське; 11 — Коропові Хутори 245ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 3 (40) Володарець-Урбанович, Я. В. Прикраси із мушель у вбранні ранньосередньовічних слов’ян черняхівської культури виявлені саме Cypraea pantherina (а знахідка із Хацьків безперечно на- лежить до роду Cypraea), то і в скарбі було вияв- лено саме таку мушлю. Скарб із зайцева був виявлений в 1923 р. за випадкових обставин (рис. 4: б). було зафіксо- вано десять мушель Cypraea moneta, прорисо- вана була лише одна. всі знахідки втрачені в часи Другої Світової війни. Скарб із Харівки виявлений 1949 р. під час оранки поля (рис. 8—10). частина знахідок була пошкоджена чи втрачена. в комплексі за- фіксовано 110 мушель Cypraea moneta. Роботи на поселенні Лука-Каветчина прово- дилися впродовж 1974—1977 рр. під керівниц- твом О. М. Приходнюка (рис. 2: А; 3). У жит- лі 25, на глибині 1,3 м, виявлено уламок мушлі роду Murex з отвором. Поховання поблизу с. Мохнач було виявлено у 1996 р. за випадкових обставин. Розташування речей «in situ» не відоме (рис. 2: б; 5—7). визна- чення біологічного виду мушель було зроблено співробітниками Музею природи Харківського національного університету ім. в. Н. Каразіна. Обидві мушлі з отворами для підвішування. Перша, визначена як Cypraea tigris, зберегла- ся майже повністю; друга, імовірно, Cypraea arabica, сильно поруйнована. У 2010 р. мародери пограбували скарб по- близу с. Хитці. Лише невелику кількість при- крас було виявлено під час обстеження місця знахідки. Серед фотографій речей, зібраних грабіжниками, є мушля Murex sp. Оскільки місце зберігання і подальша доля знахідки не відомі — комплекс в роботі не розглядається. Отже, в комплексах слов’ян знайдено муш- лі молюсків наступних видів: Cypraea moneta, C. pantherina, C. tigris, C. arabica. Причому, ви- сота Cypraea moneta складає трохи більше 2 см. Інші різновиди більші за розмірами, їх висота рис. 2. Комплекси із мушлями: 1 — Лука-Каветчи- на, житло 25; 2 — Мохнач, поховання, профілі стінок ями. Умовні позначення: І — ями; ІІ — каміння; ІІІ — черінь печі та вогнища; IV — чорнозем; V — засипка могильної ями; VI — материк; VII — зруй- нований звід підбою; VIII — дерев’яний тлін таблиця 2. Типи мушель на слов’янських пам’ятках Тип біологічний вид Комплекси 1 Cypraea pantherina, C. tigris, C. arabica Хацьківський скарб (C. pantherina), Мохнацьке поховання (C. tigris, C. arabica) 2 Murex sp. Хитцівський скарб 3 C. moneta Харівський і зайцівський скарби, мог. Кам’яне, к. 18; мог. броварки, к. 4; мог. Мар’янівка, к. 1; мог. Гочево, к. LV, Шуклінське городище, Полтава 4 Підвіска з фр. мушлі Murex Лука-Каветчина, ж. 25 246 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 3 (40) Ювелірна справа сягає близько 7—8 см. відомі також і вироби із мушель роду Murex (табл. 2). шляхи появи мушель у слов’ян. Досить важко з’ясувати, як з’явилися такі прикраси у слов’ян, враховуючи їхню малочисленість. Як відомо, основним ареалом цих молюсків є Ін- дійський та Тихий океани у їх тропічних широ- тах (биологический… 1989, с. 251). Дослідники зазначають, що ці тварини в Середземномор’я потрапили вже після будівництва Суецького каналу. Імпорт. На початку раннього середньовіч- чя відомі декілька ареалів мушель різновиду Cypraea moneta, представлених у слов’янських рис. 3. знахідки із житла 25: 1—13 — знахідки посуду; 14 — ніж; 15 — мушля Murex (?); 16 — фрагмент гребня; 17—19 — пряслиця 247ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 3 (40) Володарець-Урбанович, Я. В. Прикраси із мушель у вбранні ранньосередньовічних слов’ян комплексах найбільшою кількістю 1. Такі знахідки проникають в античні центри Північ- ного Причорномор’я із IV ст. до н. е. до ІІІ ст. н. е. (Алексеева 1982, с. 30—31, табл. 43: 19, 20) 2. Далі їх поширення припиняється при- 1. зібрати повний каталог Cypraea moneta на пам’ятках Кавказу, Криму, Подунав’я виходить за рамки даної роботи. 2. Між іншим, в черняхівській культурі таких знахі- док небагато і побутують вони досить короткий час (Гопкало 2008, с. 78). Імовірно, це також вка- зує на припинення їх поширення на терени пів- дня Східної європи в пізньоримський час. наймні до другої половини V ст., коли виникає новий імпульс. Так, мушлі Cypraea moneta виявлені на Пів- нічному Кавказі. Станом на 2000 р. було відо- мо 39 комплексів із 17 пам’яток за каталогом Д. С. Коробова 3. в них виявлено від однієї до 35 мушель, які знаходилися як на кістяках, так і просто в катакомбах на рівні підлоги. Причо- му, в чоловічих похованнях каурі розташовані в районі голови, в жіночих, де вони знайдені вкрай рідко, — біля поясу (Коробов 2003, с. 18, 3. Дякую колезі за люб’язно надану можливість ско- ристатися ним. рис. 4. Скарби: А — Хацьки, жіночі прикраси (1—11 — трапецієподібні підвіски; 12 — бурштинова намистина; 13, 14 — кільця із кінцем у вигляді «зміїної голівки»; 15— 25 — пронизки; 26, 27 — браслети із кінцями у вигляді «зміїних голівок»; 28 — мушля Cypraea pantherina (за: а — Корзухина 1996; б — бобринский 1901); б — зайців 248 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 3 (40) Ювелірна справа приложение 1, рис. 74) 1. Цей перелік для ком- плексів шиповського культурно-хронологіч- ного горизонту був доповнений за каталогом Г. в. Мастикової (2009). Це такі пам’ятки: • Краснодарський край — МТФ № 3 у кол- госпі ім. Ленина, катакомби 1, 3 та 55, При- кубанський (бочковой, Лимберис, Марченко 1. за відсутності посилання на літературу — взято за каталогом Д. С. Коробова. 2002), Старокорсунський, поховання 44, 46, 64 (Каманецкий 1987), Дюрсо, поховання 374 * (Мастыкова 2009, с. 190); • Кисловодська улоговина — Клин-Яр 4, ка- такомба 6, Клин-Яр 3 2, катакомби 52 * (Фле- ров 2000, с. 36—37, рис. 41: 24, 25; Мастыкова 2. Не зрозуміло, із якої мушлі виготовлено амулет із «князівського» поховання могильника Клин-Яр 3 (Мастыкова 2009, с. 224). рис. 5. Супроводжуючий інвентар Мохнацького поховання, прикраси голови та шиї 249ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 3 (40) Володарець-Урбанович, Я. В. Прикраси із мушель у вбранні ранньосередньовічних слов’ян 2009, с. 227), 237, 371 та 381, Мокра балка 1, катакомби 11 * (Афанасьев, Рунич 2001, с. 57, рис. 23; Мастыкова 2009, с. 236), 22 * (Афана- сьев, Рунич 2001, с. 74—75, рис. 39, 40; Масты- кова 2009, с. 237), 77 (Афанасьев, Рунич 2001, с. 153, рис. 77), 79 * (Афанасьев, Рунич 2001, с. 154, рис. 93; Мастыкова 2009, с. 239) та 83 * (Афанасьев, Рунич 2001, с. 154, рис. 96; Мас- тыкова 2009, с. 239), бермамітський, катаком- ба 3 * (Мастыкова 2009, с. 221), Лермонтовська Скала 2, поховання 11 *, 13 * (Мастыкова 2009, с. 234); • Кабардино-балкарія — Нижній Джулат, катакомби 16 та 83; рис. 6. Супроводжуючий інвентар Мохнацького поховання, нагрудні прикраси 250 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 3 (40) Ювелірна справа • Північна Осетія — Хазнідон, катакомба 1, брут, катакомба 1, чмі-Суаргом, катакомба 21, чмі 5, катакомба 2, Тарський, катакомби 14, 18, 24 та 27, чмі 1, поховання 1 * (Мастыкова 2009, с. 252) та 8 * (Абрамова 1997, рис. 62: 31; Мастыкова 2009, с. 253—254); • Інгушетія — верхній Алкун, катакомба 1; • чечня — Дуба-юрт 1, катакомба 4, Гоуст, катакомби 2, 3, 4 та 9, Майртуп-А, катаком- ба 1; • Дагестан — верхній чір-юрт 1, катаком- би 8 та 17, Паласа-Сирт, катакомби 43 та 55; • Карачаєво-черкесія — Гіляч, похован- ня 3 * (Мастыкова 2000, рис. 4: 15; 5: 16; 2009, с. 215); • Абхазія — Шапкінський могильник, по- ховання 8, 9 — перша чверть VII ст. (воронов, юшин 1973, с. 180, рис. 8: 22; 9: 26) 1. 1. * — комплекси, що датуються шиповським куль- турно-хронологічним горизонтом (між 430/470— 530/570 рр.). Поширення каурі на Північному Кавказі продовжувалося і в VIII—IX ст., що, напри- клад, засвідчує могильник Мощова балка (Иерусалимская 2012). в другій половині VI—VII ст. такі знахідки у якості намиста відомі на могильниках Кри- му (рис. 11): Лучисте 2 (Хайрединова 2015, с. 361—362) — склеп 38, шар 1, поховання 1 (2 екз.) (Айбабин, Хайрединова 2008, табл. 129: 3а), склеп 38, шар 2, поховання 3 (19 шт.) (Айбабин, Хайрединова 2008, табл. 130; 132: 2а), склеп 38, шар 2, поховання 4 (1 шт.) (Айба- бин, Хайрединова 2008, табл. 133: 3; 135: 2n), склеп 42, поховання 1 (1 екз.) (Айбабин, Хай- рединова 2008, табл. 175: 22), склеп 42, похо- вання 2 (1 екз.) (Айбабин, Хайрединова 2008, табл. 180: 10), склеп 43, шар 2, поховання 4 (1 шт.) (Айбабин, Хайрединова 2014, табл. 9: 2. Щонайменше 13 комплексів, однак частина ма- теріалів все ще не опублікована. Тож їх кількість може збільшитися. рис. 7. Супроводжуючий інвентар Мохнацького поховання, прикраси рук та поясу; горщик 251ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 3 (40) Володарець-Урбанович, Я. В. Прикраси із мушель у вбранні ранньосередньовічних слов’ян рис. 8. Скарб із Харівки, прикраси голови та шиї 252 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 3 (40) Ювелірна справа рис. 9. Скарб із Харівки, нагрудні прикраси 253ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 3 (40) Володарець-Урбанович, Я. В. Прикраси із мушель у вбранні ранньосередньовічних слов’ян 14), склеп 46, шар 4, поховання 7 (1 шт.) (Айба- бин, Хайрединова 2014, табл. 27: 10), склеп 65, шар 2, поховання 3 (1 шт.) (Айбабин, Хайре- динова 2014, табл. 137: 12), склеп 80, шар 2 (1 шт.) (Айбабин, Хайрединова 2014, табл. 207: 10), склеп 100, поховання 11 (1 шт.) (Хайреди- нова 2013, рис. 9: 1), склеп 268, поховання 8 (Хайрединова 2018, рис. 1: 4); склеп 186, похо- вання 12 (1 шт.) (Хайрединова 2013, рис. 10: 1), склеп 207, поховання 5 (Хайрединова 2017, рис. 9: 3); Алонія, склеп 2, поховання 3 (3 шт.) (Турова, черныш 2015, с. 138, рис. 14: 68); Ске- лясте, склеп 220 (3 шт.) (веймарн, Айбабин 1993, с. 37), 406 (2 екз.) (веймарн, Айбабин 1993, с. 95). На могильнику Лучисте у двох похованнях із каурі присутні прикраси дніпровського поход- ження. Так, в похованні 4 склепу 43 виявлено дві пальчасті фібули, два браслети, чотири дзвіноч- ки та ланцюжок, а в похованні 3 склепу 65 — ан- тропоморфну фібулу. Однак, в цьому комплексі застібка зафіксована не на кістках, а трохи збоку. в такому разі немає впевненості, що ця прикраса безпосередньо пов’язана із костюмом похованої. Склеп 186, поховання 12 та склеп 100, по- ховання 11 із Лучистого (Хайрединова 2013, рис. 10. Скарб із Харівки, прикраси рук та мушлі 254 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 3 (40) Ювелірна справа рис. 1) та склеп 2, поховання 3 із Алонії (Ту- рова, черныш 2015, с. 145—146) датуються другою половиною VI ст., склеп 42 із Лучисто- го — другою половиною VI — початком VII ст. (Айбабин 1994, с. 138), поховання 3 склепу 65 датується першою чвертю VII ст. (Айбабин, Хайрединова 2014, рис. 6: 5, 6), поховання 4 склепу 43 — в межах другої чверті VII ст. (Ай- бабин, Хайрединова 2014, рис. 1: 16—21), по- ховання 1, 3 та 4 склепу 38 — в межах другої половини VII ст. (Айбабин, Хайрединова 2008, рис. 19: 4, 6—9), поховання 7 склепу 46 — VII/ VIII ст. (Айбабин, Хайрединова 2014, рис. 12), шар 2 склепу 80 — в загальних межах VII ст. (Айбабин, Хайрединова 2014, рис. 12). в VIII—IX ст. каурі продовжують поступати в Крим: Ескі-Кермен, поховання 243 (Айбабин 2010, рис. 12: 3), Скелясте, 479 (8 шт.) (вей- рис. 11. Карта поширення підвісок із мушель в ранньому середньовіччі. Умовні позначення, знахідки Cypraea moneta на пам’ятках (I—V): І — Північного Кавказу; ІІ — Криму; ІІІ — ранніх слов’ян; IV — сал- тівської культури; V — роменської культури; VI — знахідки Murex на пам’ятках Північного Кавказу; VII — знахідки «великих» Cypraea на пам’ятках ранніх слов’ян; VIІI — знахідки Cardiidae на пам’ятках салтівсь- кої культури; IX — знахідки «великих» Cypraea на пам’ятках салтівської культури; Х — знахідки Cardiidae на пам’ятках роменської культури. пам’ятки: 1 — МТФ № 3 у колгоспі ім. Ленина; 2 — Прикубанський; 3 — Старокорсунський; 4 — Дюрсо; 5 — Клин-Яр 4; 6 — Клин-Яр 3; 7 — Мокра балка 1; 8 — бермамітський; 9 — Лермантовська Скала 2; 10 — Нижній Джулат; 11 — Хазнідон; 12 — брут; 13 — чмі-Суаргом; 14 — чмі 5; 15 — Тарський; 16 — чмі 1; 17 — верхній Алкун; 18 — Дуба-юрт 1; 19 — Гоуст; 20 — Майртуп-А; 21 — верхній чір-юрт 1; 22 — Паласа-Сирт; 23 — Гіляч; 24 — Шапкінський могильник; 25 — Мощова бал- ка; 26 — Лучисте; 27 — Алонія; 28 — Скелясте; 29 — Ескі-Кермен; 30 — зайцев; 31 — Харівка; 32 — Красна Гірка; 33 — червона Гусарівка; 34 — Старосалтівський; 35 — волоконівський; 36 — Дмитрієвський; 37 — Маяцький; 38 — Новінковський ІІ; 39 — Малорязанське; 40 — Кам’яне; 41 — броварки; 42 — Мар’янівка; 43 — Гочево; 44 — Щуклінське городище; 45 — Полтава; 46 — Лермантовська Скала 1; 47 — западний Ку- гульський; 48 — Хацьки; 49 — Мохнач; 50 — верхній Салтів; 51 — Сонячна Долина 255ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 3 (40) Володарець-Урбанович, Я. В. Прикраси із мушель у вбранні ранньосередньовічних слов’ян марн, Айбабин 1993, с. 119), 760 (5 шт.) (вей- марн, Айбабин 1993, с. 156). Можливо, показником імпульсу надходжень Cypraea moneta в Східну європу є також їх поява (разом із кораловими намистинами) в Уфімсько-бельському межиріччі (Прикам’є), де вони трапляються в поховальних комплексах VI—VII ст. (VIII ст?) (Тамимдарова 2010, с. 233; 2012, с. 116; Аникеева, Русланова (Тамимдаро- ва), Храмченкова 2013, с. 90; Русланова 2016a, с. 263; 2016b, с. 61; 2018, с. 46—47, 146—147). в такому випадку поява мушель Cypraea moneta в складі зайцівського та Харівського скарбів має невипадковий характер. Також важливим є те, що обидва комплекси знахо- дяться в одному регіоні — Дніпровському Ліво- бережжі, басейнах Сіверського Дінця та Сейму (рис. 11). О. М. Приходнюк та в. М. Хардаєв вважали ці прикраси виробами балкано-Дунайського регіону (Приходнюк, Хардаев 1998, с. 249). Але в Подунав’ї в ранньому середньовіччі відомі не- численні знахідки каурі. вони походять і із мо- гильника VII—VIII ст. балчик, поховання 133, 135, 143 та 153 1 (Дончева-Петкова, Апостолов, Русева 2016, с. 145; Petrova, Christova-Penkova 2019, p. 254—255) та, можливо, бдінці (въжа- рова 1976, рис. 99). Тобто, для цього регіону підвіски із мушель не надто характерні. Отже, можна припустити, що мушлі із зай- цева і Харівки являли собою імпорт із Криму чи Передкавказзя. Між іншим, кілька намис- тин із складу зайцівського скарбу (Корзухина 1996, табл. 106: 18) знаходять аналогії серед знахідок із могильника Лучисте в Криму (Айба- бин, Хайрединова 2008, табл. 185). з другої половини VIII ст. каурі з’являються серед матеріалів салтівської культури в межи- річчі Сіверського Дінця та Дону (рис. 11). Пе- реважна більшість таких знахідок пов’язана із басейном Сіверського Дінця: Красна Гірка, поховання 53, 180, 185 (10 шт.), 191, 195, 311 (5 цілих та 3 фрагментованих) 2 та 176 (15 шт.) (Аксенов 2004, с. 210, рис. 1: 23), червона Гу- сарівка, поховання 44 та 63 (Аксенов 2017a, с. 47), Старосалтівський, катакомба 3 (Аксенов 1999, рис. 5: 30), волоконівський, поховання 12 (Плетнева, Николаенко 1976, с. 296, рис. 9: 3), Дмитрієвський, катакомба 107, 155, 173 (Плет- нева 1989, табл. 20; 21) та Маяцький, катаком- ба 41, 38 (Флеров 1984, рис. 17: 10; 18: 8). І лише невелика кількість таких знахідок походить із Гострої Луки Дону — Новінковський ІІ, кур- 1. всі поховання є кремаціями, що належать до пізньої фази існування могильника. в тих випад- ках, коли вдалося визначити стать небіжчика, з’ясувалося, що це були чоловічі поховання. Муш- лі не мають просвердлених отворів, що виключає їх використання як підвісок. 2. Повідомлення в. С. Аксьонова. У двох похованнях Красногірського могильника (28 та 124) виявлені мушлі не мають видового визначення. ган 14, поховання 2 (Матвеева 1997, рис. 74: 3) та Малорязанське поховання (Матвеева 1997, рис. 110: 2). в часи роменської культури (рис. 11) подіб- ні знахідки виявлені на могильниках Кам’яне, курган 18 (біля коліна правої ноги) (Сухобоков 2012, с. 113, 221, рис. 90: 7), броварки, курган 4 (3 шт., прикріплені до очілля) (Шпилев 2005— 2009, рис. 5: 1; Комар 2012, фото 23), Мар’янівка, курган 1 (тілоспалення, бл. 100 шт.), Гочево, курган LV (10 шт., в намисті на грудній клі- тині), Щуклінське городище (Шпилев 2010, с. 247) та в Полтаві 3. Слід відмітити, що мушлі Cypraea moneta на салтівських та роменських пам’ятках виявлені в тому ж регіоні, де траплялися такі прикраси і в першій половині VIII ст. Отже, за матеріалами Північного Кавказу, Прикам’я, Криму нове «поступлення» мушель Cypraea moneta припадає на другу полови- ну V ст. і продовжується і надалі. Поява цих прикрас у слов’ян першої половини VIII ст. є логічним продовженням їх поширення на пів- дні Східної європи. Причому такі знахідки продовжують поступати в регіон Дніпровсько- го Лівобережжя, басейн Сіверського Дінця та Посейм’я і пізніше. Не слід виключати, що якраз на цій «хвилі» і з’являються «великі» Cypraea (pantherina, tigris, arabica) в Хацьках та Мохначі (рис. 11). в тако- му разі вже в другій половини VI — VII ст. цей процес «доходить» до Середнього Подніпров’я та Дніпровського Лівобережжя. На теренах Пе- редкавказзя трапляються і не лише Cypraea moneta — Murex brandaris (Лермонтовська Скала 1, поховання 5) та Murex trunculus (за- падний Кугульський склеп 2, інгумація 2) 4 (Мастыкова 2009, с. 80, 230, 232, рис. 86: 8, 9, табл. 128, 129, 136). в Криму в епоху раннього середньовіччя знахідок великих мушель не- має 5. А от у салтівській культурі є знахідки ве- ликих мушель: верхній Салтів, катакомба 131 (сімейство Cardiidae — серцевидка зелена чи серцевидка їстівна; Аксенов 2016), 154 (сімейс- тво Cardiidae — серцевидка зелена чи серцевид- ка їстівна), 132 («велика» сімейства Cypraea) 6 та червона Гусарівка, поховання 113 (сімейство Cardiidae; Аксенов 2017a, с. 47, рис. 27: 7). відомі серед поховального інвентарю культури пряж- ки-ґудзики із мушель (Аксенов 2015) та різного роду підвіски із оброблених черепашок (Аксенов 2017b). є знахідка мушлі сімейства Cardiidae і серед роменських матеріалів у Полтаві 7. 3. Повідомлення ю. О. Пуголовка, дослідження 2020 р. 4. Обидва комплекси належать до шиповського го- ризонту. 5. Хоча у вбранні населення салтівської культу- ри Криму відомі підвіски із мушель сімейства Cardiidae — поселення Сонячна Долина (Майко 2011, рис. 8: 1). 6. Повідомлення в. С. Аксьонова. 7. Повідомлення ю. О. Пуголовка, дослідження 2020 р. 256 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 3 (40) Ювелірна справа «великі» мушлі роду Cypraea в V—VII ст. трапляються в аламанських похованнях в за- хідній Німеччині (Werner 1966, s. 180). Інших випадків знаходження морських мушель на те- риторії європи в ранньому середньовіччі мені не відомі. Можливо як один із проявів «хвилі морських імпортів» у слов’ян в третій чверті І тис. н. е. слід розглядати і знахідки коралових на- мистин (рис. 1) 1: поховання 2 другої полови- ни V — перших десятиліть VI ст. із Любівки (Радзієвська, Шрамко 1980, с. 103, рис. 4: 6; Гавритухин 2004, с. 208—209), в трьох скар- бах кола Мартинівки — Гапонове (Мастыкова 1996, с. 21), Хитці, в якому виявлено і мушлю Murex sp. (володарець-Урбанович, Сидоренко 2016, с. 121) та Суджа-замостьє 2, в двох скар- бах кола Пастирських — Пастирський 1992 р. (Приходнюк 1998, с. 96) та Коробові Хутори (Колода 2016, с. 68, рис. 4: 3—5; 2017, с. 89, рис. 4: 3—5). Вторинне використання. з приводу знахід- ки із Лука-Каветчина, житло 25. Імовірно, ця мушля роду Murex є «спадком» від черняхівсь- кого періоду. в ареалі культури відомі підвіски 1. Коралові намистини відомі і на Північному Кав- казі та Криму в епоху раннього середньовіччя (Деопик 1959; 1961; Ковалевская 1998, с. 40; Мас- тыкова 2009, с. 104—105). 2. Неопубліковано, повідомлення в. є. Родінкової. із мушель цього роду (тип 2 за О. в. Гопкало), в тому числі в Подністров’ї — віли Ярузькі, бернашівка, Думанів, Одая, Увисла, чер- нелів-Руський, Рідкодуби, біла, Романове Село, Ружичанка, бережанка (Гопкало 2008, с. 78, карта 36). Дата поширення підвісок із му- шель в пізньоримський час визначена в межах 330/350—367 рр. (бобровська 1999a, с. 91). вра- ховуючи сильну фрагментованість мушлі, мож- на стверджувати, що вона була у використанні дуже довгий час. А якщо додати ранню дату по- селення Лука-Каветчина, то припущення, що вона використовувалася з часів черняхівської культури видається цілком логічним. Тобто, на момент археологізації підвіски вона була у обі- гу впродовж століття чи півтора (рис. 12). з приводу шляхів появи «великих» мушель (Cypraea pantherina, C. tigris, C. arabica) у слов’ян в період другої половини VI — VII ст. не можна відкидати припущення, що ці знахід- ки були виявлені слов’янами на пам’ятках чер- няхівської культури, для якої такі прикраси до- сить характерні. вважається, що в похованнях цієї культури трапляються Cypraea pantherina (Гопкало 2008, с. 78), хоча не завжди визна- чення проводили спеціалісти 3. Тож можливо в ряді випадків визначення виду (pantherina) 3. за повідомленням О. в. Гопкало, досить часто верхній шар на «великих» мушлях Cypraea силь- но пошкоджений чи взагалі втрачений. рис. 12. знахідки мушель на пам’ятках черняхівської культури (за О. в. Гопкало) і раннього середньовіччя (за Я. в. володарець-Урбановичем): А — межиріччя Дністра і західного бугу; б — Середнє Подніпров’ї і Дніпровське Лівобережжя. Умовні позначення: знахідки на черняхівських пам’ятках: І — тип 1 (Cypraea pantherina); ІІ — тип 2 (Bolinus brandaris); ІІІ — тип 4 (Murex); IV — тип 1 (C. pantherina, C. tigris, C. arabica). пам’ятки: 1 — віли Ярузькі; 2 — бернашівка; 3 — Думанів; 4 — Рідкодуби; 5 — Ружичанка; 6 — Одая; 7 — бережанка; 8 — Увисла; 9 — чернелів-Руський; 10 — біла; 11 — Романове Село; 12 — Лука-Каветчи- на; 13 — Переяслав-Хмельницький; 14 — велика бугаївка; 15 — барахтянська вільшанка; 16 — Обухів 1; 17 — Обухів 1а; 18 — журавка вільшанська; 19 — черняхів; 20 — Ромашки; 21 — Компанийці; 22 — Суми- Сад; 23 — Лохвиця; 24 — жовнино; 25 — Маслово; 26 — Успенка; 27 — Лавриківка; 28 — війтенки; 29 — Шишаки; 30 — черкаська Лозова; 31 — Хацьки; 32 — Мохнач 257ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 3 (40) Володарець-Урбанович, Я. В. Прикраси із мушель у вбранні ранньосередньовічних слов’ян може бути невірними. Хоча їх приналежність до роду Cypraea не викликає сумнівів. знахідки із Хацьків та Мохнача потрап- ляють у регіони, де за часів черняхівської культури такі прикраси були характерні. Ка- талог таких знахідок був складений О. в. Гоп- кало — тип 1 (Гопкало 2008, с. 78, карта 36). в Середньому Подніпров’ї та Дніпровському Лі- вобережжі (рис. 12) це знахідки із Переяслав- Хмельницького, поховання 1, великої бугаїв- ки, поховання 132, барахтянської вільшанки, Обухова 1, об’єкт 17, Обухова 1а, поховань 1 та 42, журавки вільшанської, поховання 43, черняхова, Ромашок, поховання 35, Компаній- ців, поховання 162, Суми-Сада, поховання 5 та Лохвиці, поховання 14, жовниного, Маслово- го, Успенки. Дані можна доповнити знахідка- ми, отриманими останнім часом з Лавриківки, поховання 5 (Супруненко, Лямкін, Сидоренко 2011, с. 173, рис. 4: 6; Супруненко, Гопкало 2014, с. 215, рис. 5: 15; 7: 30), війтенків, похо- вання 41 (Lyubichev 2013), Шишаків, похо- вання 60 (Рейда, Гейко, Сапєгін 2014, с. 197, рис. 3: 9) та черкаської Лозової (варачева 2016, с. 16—17, 19, рис. 2: 5, 6). Використання мушель у слов’ян могло мати два варіанти. Перший із них може розглядатися як на- слідування сарматським традиціям. Мушлі трапляються в сарматських похованнях По- тисся (бобровська 1999a, с. 92; 1999b) та в пізньоскіфських могильниках Криму — нап- риклад, Усть-Альма (высотская 1994, с. 130) та Неаполь Скіфський, поховання 79 (Сымонович 1983, с. 53, табл. XXV: 28). У сарматів (Ковпаненко 1986, с. 90, рис. 95: 10), а потім у аланів (Коробов 2003, приложе- ние 1; рис. 74) відомі випадки знаходження мушель поза чи окремо від кісткових решток. Це наводить на роздуми, що ці вироби не були безпосередньо деталями вбрання, а являли со- бою амулети. Іноді великі мушлі могли використовувати- ся в якості «туалетних посудинок», де зберігали рум’яна, як це зафіксовано для матеріалів сар- матських поховань римського часу на Кавказі (Гущина, засецкая 1994, с. 22). Слід наголосити, що Мохнацьке поховання було здійснено в катакомбі (Аксенов, бабенко 1998, рис. 1), що є аланською ознакою. Так що для цього комплексу не слід виключати і побу- тове використання мушель. Другий варіант використання мушель — в якості деталей вбрання, намиста тощо. Однак, це припущення дискусійне, адже на матеріа- лах скарбів важко реконструювати структуру вбрання, а в похованні біля с. Мохнач поло- ження речей не зафіксовані «in situ». Можливо «великі» Cypraea використовували- ся у якості деталей намиста (Родинкова 2007, с. 361; рис. 6: 54; 2011, с. 242). Деталі жіночого вбрання із Хацьків представлені пронизками рис. 13. Реконструкції вбрання із Мохнацького поховання: 1 — в. С. Аксьонова й Л. І. бабенка, рис. ю. Е. Титинюк; 2 — О. О. Щеглової, рис. Л. в. Шамшевої 258 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 3 (40) Ювелірна справа (14 шт.), трапецієподібними підвісками (12 шт.), браслетами із кінцями у вигляді зміїних голі- вок (4 шт.), бурштиновою намистиною, двома фрагментами браслетів, із кінцями у вигляді зміїних голівок невеликого діаметру, тож, мож- ливо, це деталі ланцюжка (рис. 4). більшість цих знахідок могли використовуватися в якості деталей намиста. Поховання із Мохнача є най- багатшим із усіх інгумацій з прикрасами кола «старожитностей антів» і включає весь спектр прикрас (рис. 5—7), частина із яких є деталями намиста. використання двох мушель у намисті (рис. 13) одночасно сумнівне, адже вони в та- кому разі просто билися б одна об одну (звісно, якщо припустити, що обидві мушлі носили при житті). використання мушель із інших пам’яток не викликає дискусій. Оброблена морська мушля із отвором із житла 25 Лука-Каветчини вико- ристовувалася в якості підвіски. У скарбах із зайцева (10 шт.) та Харівки (110 шт.) виявлені мушлі Cypraea moneta. Їх використання як деталей намиста підтвердже- но на основі паралелей із могильника Лучисте. в зайцевому імовірно, представлене вбрання однієї людини. в Харівці, можливо, три ком- плекти жіночого вбрання. Цим і пояснюється різниця у кількості знахідок мушель. Деталей намиста в цих скарбах мало. Хоча в роменській культурі зафіксовано їх використання як де- талей очілля (могильник броварки, курган 4). випадок знаходження каурі біля коліна в кур- гані 18 могильника Кам’яне може були наслід- ком переміщення землерийними тваринами. Висновки. Найраніша знахідка (друга чверть — кінець V ст.) у слов’ян походить із Лука-Каветчини, житло 25. Підвіска виго- товлена із мушлі роду Murex, є «спадком» від черняхівського періоду. в ареалі культури ві- домі підвіски із мушель цього роду (тип 2 за О. в. Гопкало). враховуючи сильну фрагменто- ваність мушлі вона була у використанні дуже довгий час. з другої половини VI ст. в ужитку слов’ян з’являються мушлі. Їх різновиди використо- вують до першої половини VIII ст. — хоча ком- плексів та таких знахідок не багато (табл. 1). загалом, до комплексів кола Мартинівки на- лежать Хацьки (рис. 4: А) та Хитці. До цього ж кола включено поховання із речами кола «старожитностей антів», виявлене побли- зу с. Мохнач (рис. 2: 2; 5—7). До скарбів кола Пастирських належать комплекси із зайце- ва (рис. 4: б) та Харівки (рис. 8—10). Їх поява пов’язана із загальною тенденцією поширення Cypraea moneta у Східній європі в ранньому середньовіччі. Мушлі Cypraea moneta викорис- товували як підвіски в намисті, як це засвід- чено знахідками із могильника Лучисте. вико- ристання інших видів мушель залишається не до кінця з’ясованим. Однак, і вони, імовірно, являли собою деталі намиста чи амулети. в комплексах слов’ян знайдено мушлі мо- люсків наступних видів: Cypraea moneta, pantherina, tigris, arabica. відомі також і виро- би із мушель роду Murex (табл. 2; рис. 14). * * * висловлюю щиру вдячність в. С. Аксьонову, в. в. Аністратенку, в. І. баранову, ю. Г. без- коровайній, О. в. Гопкало, О. С. Дзнеладзе, в. в. Колоді, О. в. Комару, Д. С. Коробову, О. О. Лаптєву, ю. б. Полідовичу, ю. О. Пуго- ловку, Р. М. Рейді, в. є. Родінковій, О. О. Щег- ловій та є. ю. Яніш за надані консультації та зауваження. літерАтУрА Абрамова, М. П. 1997. Ранние аланы северного Кавказа III—V вв. н. э. Москва. Айбабин, О. И. 1994. Комплексы с большими двупластинчатыми фибулами из Лучистого. Мате- риалы по археологии, истории и этнографии Тав- рии, IV, с. 132-172. Айбабин, А. И. 2010. Городище на плато Эски- Кермен в период господства хазар в Крыму. Мате- риалы по археологии, истории и этнографии Тав- рии, XVI, с. 214-239. Айбабин, А. И., Хайрединова, Э. А. 2008. Могиль- ник у села Лучистое. Раскопки 1977, 1982—1984 го- дов. 1. Симферополь; Керчь: АДЕФ-Україна. Айбабин, А. И., Хайрединова, Э. А. 2014. Могиль- ник у села Лучистое. Раскопки 1984, 1986, 1991, 1993—1995 годов. 2. Киев: Майстер Книг. Аксенов, в. С. 1999. Старосалтовский катакомб- ный могильник. Vita antiqua, 2, с. 137-149. Аксьонов, в. С. 2004. К вопросу о семантике не- которых женских наборов украшений салтовского времени из бассейна Северского Донца. хазарский альманах, 3, с. 204-212. Аксенов, в. С. 2015. Пуговицы из раковины мол- люсков у аланского населения салтово-маяцкой культуры (по материалам катакомбных могильни- ков бассейна Северского Донца). хазарский альма- нах, 13, с. 65-81. Аксьонов, в. С. 2016. Дослідження верхньо-Сал- тівського катакомбного могильника. Археологічні дослідження в Україні 2015 р., с. 181-183. Аксенов, в. С. 2017a. Могильник салтово-маяц- кой культуры у с. Червоная Гусаровка на северской Донце. Харьков: Рожко С. Г. Аксенов, в. С. 2017b. Реконструкция костюма аланских женщин по археологическим материалам рис. 14. Типи прикрас із мушель 259ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 3 (40) Володарець-Урбанович, Я. В. Прикраси із мушель у вбранні ранньосередньовічних слов’ян раннесредневекового катакомбного могильника у с. верхний Салтов. Древности, 15, с. 99-109. Аксьонов, в. С., бабенко, Л. І. 1997a. До вивчення етнокультурних зв’язків населення Дніпро-Донець- кого межиріччя у V—VІI ст. н. е. (за матеріалами «антського» поховання біля с. Мохнач). в: V Міжна- родна археологічна конференція студентів та мо- лодих вчених (Київ, 22—24 квітня 1997 р.). Наукові матеріали. Київ: КДУ, с. 206-207. Аксьонов, в. С., бабенко, Л. І. 1997b. Поховання з речами «антського типу» біля с. Мохнач Харківсь- кої області. в: VIII Всеукраїнська наукова конферен- ція «Історичне краєзнавство і культура» (Наукові доповіді та повідомлення). 2. Київ; Харків: Рідний край, с. 225-226. Аксенов, в. С., бабенко, Л. И. 1998. Погребение VI—VII века н. э. у села Мохнач. Российская архео- логия, 3, с. 111-122. Аксенов, в. С., бабенко, Л. И. 1999. Случайная находка у с. Мохнач. Древности 1997—1998, с. 216- 217. Алексеева, Е. М. 1982. Античные бусы северного Причерноморья. Москва: Наука. Аникеева, О. в., Русланова (Тамимдарова), Р. Р., Храмченкова, Р. Х. 2013. Украшения из стекла и камней городища Уфа-II. в: Султанова, А. Н. (ред.). Урал и просторы Евразии сквозь века и тысячеле- тия: научные публикации, посвященные 80-лет- нему юбилею Н. А. Мажитова. Уфа: РИЦ башГУ, с. 86-108. Афанасьев, Г. Е., Рунич, А. П. 2001. Мокрая Бал- ка. 1: Дневник раскопок. Москва: Научный мир. березовець, Д. Т. 1952. Харівський скарб. Архео- логія, VI, с. 109-119. биологический… 1989. Биологический энцикло- педический словарь. Москва: Советская энциклопе- дия. бобринский, А. А. 1901. Курганы и случайные ар- хеологические находки близ местечка смелы. ІII. Санкт-Петербург: Тип. Главного управления Уде- лов. бобровська, О. в. 1999a. жіночі поясні амулети черняхівської культури. Археологія, 4, с. 89-95. бобровская, О. в. 1999b. бусы и подвески ран- него этапа черняховской культуры (по материалам могильников). в: Левада, М. Е. (ред.). сто лет чер- няховской культуре. Київ: Товариство Археології та Антропології, с. 144-160. бочковой, в. в., Лимберис, Н. ю., Марченко, И. И. 2002. Раннесредневековые погребения из рас- копок Прикубанского могильника в 1999 году. Ма- териалы и исследования по археологии Кубани, 2, с. 116-131. вакуленко, Л. в., Приходнюк, О. М. 1984а. сла- вянские поселения I тыс. н. э. у с. сокол на среднем Днестре. Киев: Наукова думка. вакуленко, Л. в., Приходнюк, О. М. 1984b. Роль черняховской культуры в формировании ранне- средневековых древностей Среднего Поднестровья. Краткие сообщения института археологии, 178, с. 40-47. вакуленко, Л. в., Приходнюк, О. М. 1985. Про- блема преемственности черняховских и раннесред- невековых древностей в свете новых исследований на Среднем Днестре. Slovenskб archeolуgia, XXXIII, I, с. 71-136. варачова, К. Г. 2016. випадковий комплекс знахі- док пізньоримського часу біля с. черкаська Лозова Харківської області. Oium, 5: черняхівська культу- ра, с. 14-19. веймарн, Е. в., Айбабин, А. И. 1993. скалистин- ский могильник. Киев: Наукова думка. володарець-Урбанович, Я. в. 2018. блажківський скарб: 115-річниця знахідки. старожитності Лі- вобережжя Дніпра, с. 126-153. володарець-Урбанович, Я. в., Сидоренко, О. в. 2016. Про обстеження місця знахідки Хитцівського («Лубенського») скарбу. в: Супруненко, О. б. (ред.). старожитності Посулля. Київ, с. 119-132. воронов, ю. Н., юшин, в. А. 1973. Новые памят- ники цебельдинской культуры в Абхазии. советс- кая археология, 1, с. 171-191. высотская, Т. Н. 1994. Усть-Альминское городи- ще и некрополь. Киев: Киевская Академия Евробиз- неса. въжарова, ж. 1976. славяне и прабългари (по данни на некрополите от VI—XI в. на територия- та на България). София. Гавритухин, И. О., Обломский, А. М. 1996. Днеп- ровское Левобережье на заре средневековья: дина- мика историко-культурных процессов и клады. в: Гавритухин, И. О., Обломский, А. М. Гапоновский клад и его культурно-исторический контекст. Раннеславянский мир, 3. Москва, с. 140-148. Гопкало, О. в. 2008. Бусы и подвески черняховс- кой культуры. Киев: ИА НАН Украины. Гущина, И. И., засецкая, И. П. 1994. Золотое кладбище римской эпохи в Прикубанье. Санкт-Пе- тербург. Деопик, в. б. 1959. Классификация бус Север- ного Кавказа IV—IX вв. советская археология, 3, с. 48-65. Деопик, в. б. 1961. Классификация бус юго-вос- точной Европы V—IХ вв. советская археология, 3, с. 202-232. Дончева-Петкова, Л., Апостолов, К., Русева, в. 2016. Прабългарският некропол при Балчик. Со- фия: бАН. Иерусалимская, А. А. 2012. Мощевая Балка: не- обычный археологический памятник на северокав- казском шелковом пути. Сакнт-Петербург: Госу- дарственный Эрмитаж. Казанский, М. М. 2014. Археологическая ситуа- ция в Среднем Поднепровье в VII в. в: Обломский, А. М. (ред.). Проблемы взаимодействия населения Восточной Европы в эпоху Великого переселения народов. Раннеславянский мир, 15. Москва, с. 138- 177. Каманецкий, в. Н. 1987. Алано-болгарский мо- гильник близ станицы Старокорсунской на Кубани. советская археология, 4, с. 187-205. Ковалевская, в. б. 1998. хронология восточно- европейских древностей V—Іх веков. I: Каменные бусы Кавказа и Крыма. Москва. Ковпаненко, Г. Т. 1986. сарматское погребение I в. н. э. на Южном Буге. Киев: Наукова думка. Колода, в. в. 2016. «Антський скарб» з городища Коропові Хутори на Харківщині. Вісник Інституту археології, 11, с. 66-77. Колода, в. в. 2017. Место «антского клада» с горо- дища Короповы Хуторав в контексте взаимовлияния пеньквской и салтовской культур. Дриновски сбор- ник, Х, с. 83-93. Комар, А. в. 2012. Хронология могильника у с. Каменное. в: Сухобоков, О. в. «Земля незнаема»: население бассейна среднего Псла в х—хIII вв. по материалам роменско-древнерусского комплекса в с. Каменное. Київ: Аграр Медіа Груп, с. 335-355. Корзухина, Г. Ф. 1996. Клады и случайные на- ходки вещей круга «древностей антов» в Среднем 260 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 3 (40) Ювелірна справа Поднепровье. Каталог памятников. Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии, V, с. 352-435, 586-705. Коробов, Д. С. 2003. социальная организация алан северного Кавказа IV—IX вв. Санкт-Петер- бург: Алетейя. Майко, в. в. 2011. Праболгарское поселение VIII — первой половины Х вв. в с. Солнечная До- лина в юго-восточному Крыму. в: Посохов, С. И. (ред.). Древности Восточной Европы. сборник на- учных трудов к 90-летию Б. А. Шрамко. Харьков: ИНУ имени в. Н. Каразина, с. 207-219. Мастыкова, А. в. 1996. бусы. в: Гавритухин, И. О., Обломский, А. М. Гапоновский клад и его культур- но-исторический контекст. Раннеславянский мир, 3. Москва, с. 16-21. Мастыкова, А. в. 2000. Средиземноморские эле- менты в женском костюме у населения Северного Кавказа (V—VI вв.). Археология восточноевропейс- кой лесостепи, 14: Евразийская степь и лесостепь в эпоху раннего средневековья, с. 31-47. Мастыкова, А. в. 2009. женский костюм Цен- трального и Западного Предкавказья в конце IV — середине VI в. н. э. Москва: Гриф и К. Матвеева, Г. И. 1997. Могильники ранних болгар на самарской Луке. Самара: СГУ. Обломский, А. М., Родинкова, в. Е. 2014. Этно- культурный перелом в Поднепровье в VII в. н. э. Хронология событий. Краткие сообщения Инсти- тута археологии, 235, с. 381-404. Плетнева, С. А. 1989. На славяно-хазарском по- граничье. (Дмитриевский археологический комп- лекс). Москва: Наука. Плетнева, С. А., Николаенко, А. Г. 1976. волоко- новский древнеболгарский могильник. советская археология, 3, с. 279-298. Приходнюк, О. М. 1998. Пастирський скарб 1992 року. Археологічний літопис Лівобережної Ук- раїни, 1—2, с. 94-99. Приходнюк, О. М. 2005. Пастирське городище. Київ; чернівці: зелена буковина. Приходнюк, О. М., Хардаев, в. М. 1998. Харив- ский клад. Archaeoslavica, 3, с. 243-282. Радзієвська, в. є., Шрамко, б. А. 1980. Нові ар- хеологічні пам’ятки на Харківщині. Археологія, 33, с. 100-108. Рейда, Р. М., Гейко, А. в., Сапєгін, С. в. 2014. жіноче поховання 60 з Шишацького могильника черняхівської культури. в: Івакін, Г. ю. (ред.). Від венедів до Русі. Збірка наукових праць на пошану доктора історичних наук, професора Дениса Ни- кодимовича Козака з нагоди його 70-ліття. Київ; Харків, с. 193-204. Родинкова, в. Е. 2007. Система женского ранне- средневекового убора Среднего Поднепровья (ретрос- пективный анализ). в: Гавритухин, И. О., Обломский, А. М. (ред.). Восточная Европа в середине I тыс. н. э. Раннеславянский мир, 9. Москва: ИА РАН, с. 358-388. Родинкова, в. Е. 2011. женский костюм днепров- ских племен в эпоху великого переселения народов: современное состояние исследований. в: Родинко- ва, в. Е. (ред.). Новые исследования по археологии стран сНГ и Балтии. Материалы Школы моло- дых археологов. Кириллов, 3—12 сентября 2011 г. Москва: ИА РАН, с. 239-265. Родинкова, в. Е. 2012. Новая находка византий- ского серебряного сосуда с клеймом в восточной Ев- ропе. Российская археология, 4, с. 151-158. Русланова, Р. Р. 2016. бусы средневекового го- родища Уфа-II по материалам раскопок 2015 года. в: черных, Е. М. (ред.). Археологическое наследие Урала: от первых открытий к фундаментальному научному знанию (XX Уральское археологическое совещание): Материалы Всероссийской (с междуна- родным участием) научной конференции. Ижевск, с. 261-264. Русланова, Р. Р. 2016. Приложение 1. Морфолого- технологический и хронологический анализ бус. в: Русланов, Е. в., Шамсутдинов, М. Р., Романов, А. А. 2016. Раннесредневековые древности Уфимского полуострова. Городище Уфа-II. Материалы архео- логических раскопок 2015 года. Уфа: Древняя Уфа, с. 59-63. Русланова, Р. Р. 2018. Бусы Южного Урала по материалам некрополей III—VIII веков. Уфа: баш- кирская энциклопедия. Супруненко, О. б., Гопкало, О. в. 2014. Дівочий костюм фінального етапу черняхівської культури (за матеріалами поховання у Лавриківці). в: Івакін, Г. ю. (ред.). Від венедів до Русі. Збірник наукових праць на пошану доктора історичних наук, про- фесора Дениса Никодимовича Козака з нагоди його 70-ліття. Київ; Харків, с. 205-224. Супруненко, О. б., Лямкін, в. в., Сидоренко, О. в. 2011. Унікальний поховальний комплекс гунського часу в кургані в околицях Комсомольська. Археоло- гія і давня історія України, 5, с. 168-176. Сухобоков, О. в. 2012. «Земля незнаема»: населе- ние бассейна среднего Псла в х—хIII вв. по мате- риалам роменско-древнерусского комплекса в с. Ка- менное. Київ: Аграр Медіа Груп. Сымонович, Э. А. 1983. Население столицы позд- нескифского государства (по материалам Восточ- ного могильника Неаполя скифского). Киев: Науко- ва думка. Тамимдарова, Р. Р. 2010. Коллекция каменных бус средневекового городища Уфа-II (по материалам раскопок 2008—2009 гг.). в: Кабатов, С. А. (ред.). Вузы в археолого-этнографических исследованиях Урало-Поволжья: опыт, проблемы, перспективы. Материалы XLII Урало-Поволжкой археологичес- кий студенческой конференции. Косторома: КГУ им. Н.А. Некрасова, с. 231-234. Тамимдарова, Р. Р. 2012. Этапы и характер по- ступления бус в Уфимско-бельское междуречье в эпоху средневековья. в: Султанова, А. Н. (ред.). V Башкирская археологическая конференция сту- дентов и молодых ученых: Материалы региональ- ной научной конференции студентов и молодых ученых. БашГУ, 15 декабря 2012 г., г. Уфа. Уфа: РИЦ башГУ, с. 114-119. Турова, Н. П., черныш, С. А. 2015. Раннесредне- вековый могильник Алония на южном берегу Кры- ма (по материалам раскопок 1998, 2001, 2002 гг.). Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии, ХХ, с. 133-184. Флёров. в. С. 1984. Маяцкий могильник. в: Плет- нева, С. А. (ред.). Маяцкое городище. Труды советс- ко-Болгаро-Венгерской экспедиции. Москва: Наука, с. 142-199. Флеров, в. С. 2000. Аланы Центрального Пред- кавказья V—VIII веков: обряд обезвреживания пог- ребенных. Труды Клин-Ярской экспедиции. I. Моск- ва: Полимедиа. Хайрединова, Э. А. 2013. бронзовые серьги с по- лым многогранником из могильника у с. Лучистое. Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии, XVIII, с. 187-216. Хайрединова, Э. А. 2015. Украшения из природ- ных материалов в костюме крымских готов. Бос- 261ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 3 (40) Володарець-Урбанович, Я. В. Прикраси із мушель у вбранні ранньосередньовічних слов’ян порские чтения, ХVI: боспор Киммерийский и вар- варский мир в период античности и средневековья. Географическая среда и социум, с. 360-362. Хайрединова, Э. А. 2017. Парадный убор житель- ницы раннесредневекового Дороса (по находкам из Тешкли-бурунского клада Мангупского городища). Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии, XХII, с. 62-88. Хайрединова, Э. А. 2018. византийские золотые кресты раннесредневекового времени из Керчи. Бос- порские исследования, XXXVII, с. 246-262. Шпилев, А. Г. 2005—2009. Об одном типе погре- бальных головных уборов у южных северян в конце Х—ХI вв. Stratum plus, 5, с. 338-351. Шпилев, А. Г. 2010. Украшения роменского вре- мени из Курской области (вторая половина VIII — конец X вв.). Stratum plus, 5, с. 221-274. Щеглова, О. А. 1990. О двух группах «древностей антов» в среднем Поднепровье. в: Терпиловский, Р. в. (ред.). Материалы и исследования по археоло- гии Днепровского Левобережья. Курск, с. 162-204. Щеглова, О. А. 1999. женский убор из кладов «древностей антов»: готское влияние или готское на- следие? Stratum plus, 5, с. 287-312. Lyubichev, M. 2013. The secondary used artifact in grave 41 of the Chernyakhov cemetery of Voytenki. In: Khrapunov, I., Stylegar, F.-A. (eds.). Inter Ambo Maria: Northern Barbarians from Scandinavia towards the Black Sea. Kristiansand; Simferopol: Dolya, p. 236-248. Petrova, A., Christova-Penkova, M. 2019. Medieval jewerly with cowrie shell (Cypraea pantherina) — ar- chaeological context and historical realities. Pontica, LII, p. 253-259. Werner, J. 1966. Herkuleskeule und Donar-Amu- lett. Jahbruch des RGZM, 11, s. 140-184. rEFErEnCEs Abramova, M. P. 1997. Rannie alany Severnogo Kavkaza III—V vv. n. e. Moskva. Aibabin, O. I. 1994. Kompleksy s bolshimi dvuplastin- chatymi fibulami iz Luchistogo. Materialy po arkheologii, is- torii i etnografii Tavrii, IV, s. 132-172. Aibabin, A. I. 2010. Gorodishche na plato Eski-Kermen v period gospodstva khazar v Krymu. Materialy po arkheologii, istorii i etnografii Tavrii, XVI, s. 214-239. Aibabin, A. I., Khairedinova, E. A. 2008. Mogilnik u sela Luchistoe. Raskopki 1977, 1982—1984 godov. 1. Simferopol; Kerch: ADEF-Ukraina. Aibabin, A. I., Khairedinova, E. A. 2014. Mogilnik u sela Luchistoe. Raskopki 1984, 1986, 1991, 1993—1995 godov. 2. Kiev: Maister Knig. Aksenov, V. S. 1999. Starosaltovskii katakombnyi mogil- nik. Vita antiqua, 2, s. 137-149. Aksonov, V. S. 2004. K voprosu o semantike nekotorykh zhenskikh naborov ukrashenii saltovskogo vremeni iz bassei- na Severskogo Dontsa. Khazarskii almanakh, 3, s. 204-212. Aksenov, V. S. 2015. Pugovitsy iz rakoviny molliuskov u alanskogo naseleniia saltovo-maiatskoi kultury (po materi- alam katakombnykh mogilnikov basseina Severskogo Dont- sa). Khazarskii almanakh, 13, s. 65-81. Aksenov, V. S. 2016. Doslidzhennia Verkhno-Saltivskoho katakombnoho mohylnyka. Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2015 r., s. 181-183. Aksenov, V. S. 2017a. Mogilnik saltovo-maiatskoi kultury u s. Chervonaia Gusarovka na Severskoi Dontse. Kharkov: Ro- zhko S. G. Aksenov, V. S. 2017b. Rekonstruktsiia kostiuma alanskikh zhenshchin po arkheologicheskim materialam rannesred- nevekovogo katakombnogo mogilnika u s. Verkhnii Saltov. Drevnosti, 15, s. 99-109. Aksonov, V. S., Babenko, L. I. 1997a. Do vyvchennia etnokul- turnykh zviazkiv naselennia Dnipro-Donetskoho mezhyrich- chia u V—VII st. n. e. (za materialamy «antskoho» pokhovan- nia bilia s. Mokhnach). In: V Mizhnarodna arkheolohichna konferentsiia studentiv ta molodykh vchenykh (Kyiv, 22—24 kvitnia 1997 r.). Naukovi materialy. Kyiv: KDU, s. 206-207. Aksonov, V. S., Babenko, L. I. 1997b. Pokhovannia z re- chamy «antskoho typu» bilia s. Mokhnach Kharkivskoi ob- lasti. In: VIII Vseukrainska naukova konferentsiia «Istorychne kraieznavstvo i kultura» (Naukovi dopovidi ta povidomlen- nia). 2. Kyiv; Kharkiv: Ridnyi krai, s. 225-226. Aksenov, V. S., Babenko, L. I. 1998. Pogrebenie VI— VII veka n. e. u sela Mokhnach. Rossiiskaia arkheologiia, 3, s. 111-122. Aksenov, V. S., Babenko, L. I. 1999. Sluchainaia nakhodka u s. Mokhnach. Drevnosti 1997—1998, s. 216-217. Alekseeva, E. M. 1982. Antichnye busy severnogo Pricher- nomoria. Moskva: Nauka. Anikeeva, O. V., Ruslanova (Tamimdarova), R. R., Khram- chenkova, R. Kh. 2013. Ukrasheniia iz stekla i kamnei goro- dishcha Ufa-II. In: Sultanova, A. N. (ed.). Ural i prostory Evrazii skvoz veka i tysiacheletiia: nauchnye publikatsii, pos- viashchennye 80-letnemu iubileiu N. A. Mazhitova. Ufa: RITs BashGU, s. 86-108. Afanasev, G. E., Runich, A. P. 2001. Mokraia Balka. 1: Dnevnik raskopok. Moskva: Nauchnyi mir. Berezovets, D. T. 1952. Kharivskyi skarb. Arkheolohiia, VI, s. 109-119. Biologicheskii… 1989. Biologicheskii entsiklopedicheskii slovar. Moskva: Sovetskaia entsiklopediia. Bobrinskii, A. A. 1901. Kurgany i sluchainye arkheolog- icheskie nakhodki bliz mestechka Smely. III. Sankt-Peterburg: Tip. Glavnogo upravleniia Udelov. Bobrovska, O. V. 1999a. Zhinochi poiasni amulety chernia- khivskoi kultury. Arkheolohiia, 4, s. 89-95. Bobrovskaia, O. V. 1999b. Busy i podveski rannego etapa cherniakhovskoi kultury (po materialam mogilnikov). In: Le- vada, M. E. (ed.). Sto let cherniakhovskoi kulture. Kyiv: Tova- rystvo Arkheolohii ta Antropolohii, s. 144-160. Bochkovoi, V. V., Limberis, N. Iu., Marchenko, I. I. 2002. Rannesrednevekovye pogrebeniia iz raskopok Prikubanskogo mogilnika v 1999 godu. Materialy i issledovaniia po arkhe- ologii Kubani, 2, s. 116-131. Vakulenko, L. V., Prikhodniuk, O. M. 1984a. Slavianskie poseleniia I tys. n. e. u s. Sokol na Srednem Dnestre. Kiev: Naukova dumka. Vakulenko, L. V., Prikhodniuk, O. M. 1984b. Rol cher- niakhovskoi kultury v formirovanii rannesrednevekovykh drevnostei Srednego Podnestrovia. Kratkie soobshcheniia in- stituta arkheologii, 178, s. 40-47. Vakulenko, L. V., Prikhodniuk, O. M. 1985. Problema preemstvennosti cherniakhovskikh i rannesrednevekovykh drevnostei v svete novykh issledovanii na Srednem Dnestre. Slovenskб archeolуgia, XXXIII, I, s. 71-136. Varachova, K. H. 2016. Vypadkovyi kompleks znakhidok piznorymskoho chasu bilia s. Cherkaska Lozova Kharkivskoi oblasti. Oium, 5: Cherniakhivska kultura, s. 14-19. Veimarn, E. V., Aibabin, A. I. 1993. Skalistinskii mogilnik. Kiev: Naukova dumka. Volodarets-Urbanovych, Ya. V. 2018. Blazhkivskyi skarb: 115-richnytsia znakhidky. Starozhytnosti Livoberezhzhia Dnipra, s. 126-153. Volodarets-Urbanovych, Ya. V., Sydorenko, O. V. 2016. Pro obstezhennia mistsia znakhidky Khyttsivskoho («Luben- skoho») skarbu. In: Suprunenko, O. B. (ed.). Starozhytnosti Posullia. Kyiv, s. 119-132. Voronov, Iu. N., Iushin, V. A. 1973. Novye pamiatniki tse- beldinskoi kultury v Abkhazii. Sovetskaia arkheologiia, 1, s. 171-191. Vysotskaia, T. N. 1994. Ust-Alminskoe gorodishche i nekropol. Kiev: Kievskaia Akademiia Evrobiznesa. Viezharova, Zh. 1976. Slaviane i prabielgari (po danni na nekropolite ot VI—XI v. na teritoriiata na Bielgariia). Sofiia. Gavritukhin, I. O., Oblomskii, A. M. 1996. Dneprovskoe Levoberezhe na zare srednevekovia: dinamika istoriko-kul- turnykh protsessov i klady. In: Gavritukhin, I. O., Oblomskii, A. M. Gaponovskii klad i ego kulturno-istoricheskii kontekst. Ranneslavianskii mir, 3. Moskva, s. 140-148. Gopkalo, O. V. 2008. Busy i podveski cherniakhovskoi kul- tury. Kiev: IA NAN Ukrainy. 262 ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 3 (40) Ювелірна справа Gushchina, I. I., Zasetskaia, I. P. 1994. Zolotoe kladbish- che rimskoi epokhi v Prikubane. Sankt-Peterburg. Deopik, V. B. 1959. Klassifikatsiia bus Severnogo Kavkaza IV—IX vv. Sovetskaia arkheologiia, 3, s. 48-65. Deopik, V. B. 1961. Klassifikatsiia bus Iugo-Vostochnoi Evropy V—IX vv. Sovetskaia arkheologiia, 3, s. 202-232. Doncheva-Petkova, L., Apostolov, K., Ruseva, V. 2016. Prabielgarskiiat nekropol pri Balchik. Sofiia: BAN. Ierusalimskaia, A. A. 2012. Moshchevaia Balka: neobych- nyi arkheologicheskii pamiatnik na Severokavkazskom shelk- ovom puti. Saknt-Peterburg: Gosudarstvennyi Ermitazh. Kazanskii, M. M. 2014. Arkheologicheskaia situatsiia v Srednem Podneprove v VII v. In: Oblomskii, A. M. (ed.). Prob- lemy vzaimodeistviia naseleniia Vostochnoi Evropy v epokhu Velikogo pereseleniia narodov. Ranneslavianskii mir, 15. Moskva, s. 138-177. Kamanetskii, V. N. 1987. Alano-bolgarskii mogilnik bliz stanitsy Starokorsunskoi na Kubani. Sovetskaia arkheologiia, 4, s. 187-205. Kovalevskaia, V. B. 1998. Khronologiia vostochnoevro- peiskikh drevnostei V—IX vekov. I: Kamennye busy Kavkaza i Kryma. Moskva. Kovpanenko, G. T. 1986. Sarmatskoe pogrebenie I v. n. e. na Iuzhnom Buge. Kiev: Naukova dumka. Koloda, V. V. 2016. «Antskyi skarb» z horodyshcha Koro- povi Khutory na Kharkivshchyni. Visnyk Instytutu arkheolo- hii, 11, s. 66-77. Koloda, V. V. 2017. Mesto «antskogo klada» s gorodishcha Koropovy Khutorav v kontekste vzaimovliianiia penkvskoi i saltovskoi kultur. Drinovski sbornik, X, s. 83-93. Komar, A. V. 2012. Khronologiia mogilnika u s. Kamen- noe. In: Sukhobokov, O. V. «Zemlia neznaema»: naselenie bas- seina Srednego Psla v X—XIII vv. po materialam romensko- drevnerusskogo kompleksa v s. Kamennoe. Kyiv: Ahrar Media Hrup, s. 335-355. Korzukhina, G. F. 1996. Klady i sluchainye nakhodki vesh- chei kruga «drevnostei antov» v Srednem Podneprove. Kata- log pamiatnikov. Materialy po arkheologii, istorii i etnografii Tavrii, V, s. 352-435, 586-705. Korobov, D. S. 2003. Sotsialnaia organizatsiia alan Sever- nogo Kavkaza IV—IX vv. Sankt-Peterburg: Aleteiia. Maiko, V. V. 2011. Prabolgarskoe poselenie VIII — pervoi poloviny X vv. v s. Solnechnaia Dolina v Iugo-Vostochnomu Krymu. In: Posokhov, S. I. (ed.). Drevnosti Vostochnoi Evropy. Sbornik nauchnykh trudov k 90-letiiu B. A. Shramko. Khark- ov: INU imeni V. N. Karazina, s. 207-219. Mastykova, A. V. 1996. Busy. In: Gavritukhin, I. O., Ob- lomskii, A. M. Gaponovskii klad i ego kulturno-istoricheskii kontekst. Ranneslavianskii mir, 3. Moskva, s. 16-21. Mastykova, A. V. 2000. Sredizemnomorskie elementy v zhenskom kostiume u naseleniia Severnogo Kavkaza (V—VI vv.). Arkheologiia vostochnoevropeiskoi lesostepi, 14: Evraziiskaia step i lesostep v epokhu rannego srednevekovia, s. 31-47. Mastykova, A. V. 2009. Zhenskii kostium Tsentralnogo i Zapadnogo Predkavkazia v kontse IV — seredine VI v. n. e. Moskva: Grif i K. Matveeva, G. I. 1997. Mogilniki rannikh bolgar na Samar- skoi Luke. Samara: SGU. Oblomskii, A. M., Rodinkova, V. E. 2014. Etnokulturnyi perelom v Podneprove v VII v. n. e. Khronologiia sobytii. Krat- kie soobshcheniia Instituta arkheologii, 235, s. 381-404. Pletneva, S. A. 1989. Na slaviano-khazarskom pograniche. (Dmitrievskii arkheologicheskii kompleks). Moskva: Nauka. Pletneva, S. A., Nikolaenko, A. G. 1976. Volokonovskii drevnebolgarskii mogilnik. Sovetskaia arkheologiia, 3, s. 279- 298. Prykhodniuk, O. M. 1998. Pastyrskyi skarb 1992 roku. Arkheolohichnyi litopys Livoberezhnoi Ukrainy, 1—2, s. 94-99. Prykhodniuk, O. M. 2005. Pastyrske horodyshche. Kyiv; Chernivtsi: Zelena Bukovyna. Prikhodniuk, O. M., Khardaev, V. M. 1998. Kharivskii klad. Archaeoslavica, 3, s. 243-282. Radziievska, V. Ye., Shramko, B. A. 1980. Novi arkheolo- hichni pamiatky na Kharkivshchyni. Arkheolohiia, 33, s. 100- 108. Reida, R. M., Heiko, A. V., Sapiehin, S. V. 2014. Zhinoche pokhovannia 60 z Shyshatskoho mohylnyka cherniakhivskoi kultury. In: Ivakin, H. Yu. (ed.). Vid venediv do Rusi. Zbirka naukovykh prats na poshanu doktora istorychnykh nauk, pro- fesora Denysa Nykodymovycha Kozaka z nahody yoho 70-lit- tia. Kyiv; Kharkiv, s. 193-204. Rodinkova, V. E. 2007. Sistema zhenskogo rannesredneve- kovogo ubora Srednego Podneprovia (retrospektivnyi analiz). In: Gavritukhin, I. O., Oblomskii, A. M. (eds.). Vostochnaia Evropa v seredine I tys. n. e. Ranneslavianskii mir, 9. Moskva: IA RAN, s. 358-388. Rodinkova, V. E. 2011. Zhenskii kostium dneprovskikh plemen v epokhu Velikogo pereseleniia narodov: sovremennoe sostoianie issledovanii. In: Rodinkova, V. E. (ed.). Novye issle- dovaniia po arkheologii stran SNG i Baltii. Materialy Shkoly molodykh arkheologov. Kirillov, 3—12 sentiabria 2011 g. Moskva: IA RAN, s. 239-265. Rodinkova, V. E. 2012. Novaia nakhodka vizantiiskogo serebrianogo sosuda s kleimom v Vostochnoi Evrope. Rossi- iskaia arkheologiia, 4, s. 151-158. Ruslanova, R. R. 2016. Busy srednevekovogo gorodishcha Ufa-II po materialam raskopok 2015 goda. In: Chernykh, E. M. (ed.). Arkheologicheskoe nasledie Urala: ot pervykh otkry- tii k fundamentalnomu nauchnomu znaniiu (XX Uralskoe arkheologicheskoe soveshchanie): Materialy Vserossiiskoi (s mezhdunarodnym uchastiem) nauchnoi konferentsii. Izhevsk, s. 261-264. Ruslanova, R. R. 2016. Prilozhenie 1. Morfologo-tekhno- logicheskii i khronologicheskii analiz bus. In: Ruslanov, E. V., Shamsutdinov, M. R., Romanov, A. A. 2016. Rannesredneve- kovye drevnosti Ufimskogo poluostrova. Gorodishche Ufa-II. Materialy arkheologicheskikh raskopok 2015 goda. Ufa: Drev- niaia Ufa, s. 59-63. Ruslanova, R. R. 2018. Busy Iuzhnogo Urala po materi- alam nekropolei III—VIII vekov. Ufa: Bashkirskaia entsiklo- pediia. Suprunenko, O. B., Hopkalo, O. V. 2014. Divochyi kostium finalnoho etapu cherniakhivskoi kultury (za materialamy pokhovannia u Lavrykivtsi). In: Ivakin, H. Yu. (ed.). Vid ven- ediv do Rusi. Zbirnyk naukovykh prats na poshanu doktora istorychnykh nauk, profesora Denysa Nykodymovycha Kozaka z nahody yoho 70-littia. Kyiv; Kharkiv, s. 205-224. Suprunenko, O. B., Liamkin, V. V., Sydorenko, O. V. 2011. Unikalnyi pokhovalnyi kompleks hunskoho chasu v kurhani v okolytsiakh Komsomolska. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 5, s. 168-176. Sukhobokov, O. V. 2012. «Zemlia neznaema»: naselenie basseina Srednego Psla v X—XIII vv. po materialam romen- sko-drevnerusskogo kompleksa v s. Kamennoe. Kyiv: Ahrar Media Hrup. Symonovich, E. A. 1983. Naselenie stolitsy pozdneskifskogo gosudarstva (po materialam Vostochnogo mogilnika Neapolia Skifskogo). Kiev: Naukova dumka. Tamimdarova, R. R. 2010. Kollektsiia kamennykh bus srednevekovogo gorodishcha Ufa-II (po materialam raskopok 2008—2009 gg.). In: Kabatov, S. A. (ed.). Vuzy v arkheologo-et- nograficheskikh issledovaniiakh Uralo-Povolzhia: opyt, prob- lemy, perspektivy. Materialy XLII Uralo-Povolzhkoi arkheo- logicheskii studencheskoi konferentsii. Kostoroma: KGU im. N.A. Nekrasova, s. 231-234. Tamimdarova, R. R. 2012. Etapy i kharakter postupleniia bus v Ufimsko-Belskoe mezhdureche v epokhu sredneve- kovia. In: Sultanova, A. N. (ed.). V Bashkirskaia arkheolog- icheskaia konferentsiia studentov i molodykh uchenykh: Mate- rialy regionalnoi nauchnoi konferentsii studentov i molodykh uchenykh. BashGU, 15 dekabria 2012 g., g. Ufa. Ufa: RITs BashGU, s. 114-119. Turova, N. P., Chernysh, S. A. 2015. Rannesrednevekovyi mogilnik Aloniia na iuzhnom beregu Kryma (po materialam raskopok 1998, 2001, 2002 gg.). Materialy po arkheologii, is- torii i etnografii Tavrii, XX, s. 133-184. Flerov. V. S. 1984. Maiatskii mogilnik. In: Pletneva, S. A. (ed.). Maiatskoe gorodishche. Trudy Sovetsko-Bolgaro-Venger- skoi ekspeditsii. Moskva: Nauka, s. 142-199. Flerov, V. S. 2000. Alany Tsentralnogo Predkavkazia V—VIII vekov: obriad obezvrezhivaniia pogrebennykh. Trudy Klin-Iarskoi ekspeditsii. I. Moskva: Polimedia. Khairedinova, E. A. 2013. Bronzovye sergi s polym mnogogrannikom iz mogilnika u s. Luchistoe. Materialy po arkheologii, istorii i etnografii Tavrii, XVIII, s. 187-216. 263ISSN 2227-4952 (Print), ISSN 2708-6143 (Online). Археологія і давня історія України, 2021, вип. 3 (40) Володарець-Урбанович, Я. В. Прикраси із мушель у вбранні ранньосередньовічних слов’ян Khairedinova, E. A. 2015. Ukrasheniia iz prirodnykh mate- rialov v kostiume krymskikh gotov. Bosporskie chteniia, XVI: Bospor Kimmeriiskii i varvarskii mir v period antichnosti i srednevekovia. Geograficheskaia sreda i sotsium, s. 360-362. Khairedinova, E. A. 2017. Paradnyi ubor zhitelnitsy ran- nesrednevekovogo Dorosa (po nakhodkam iz Teshkli-bu- runskogo klada Mangupskogo gorodishcha). Materialy po arkheologii, istorii i etnografii Tavrii, XXII, s. 62-88. Khairedinova, E. A. 2018. Vizantiiskie zolotye kresty ran- nesrednevekovogo vremeni iz Kerchi. Bosporskie issledova- niia, XXXVII, s. 246-262. Shpilev, A. G. 2005—2009. Ob odnom tipe pogrebalnykh golovnykh uborov u iuzhnykh severian v kontse X—XI vv. Stratum plus, 5, s. 338-351. Shpilev, A. G. 2010. Ukrasheniia romenskogo vremeni iz Kurskoi oblasti (vtoraia polovina VIII — konets X vv.). Stra- tum plus, 5, s. 221-274. Shcheglova, O. A. 1990. O dvukh gruppakh «drevnostei antov» v srednem Podneprove. In: Terpilovskii, R. V. (ed.). Materialy i issledovaniia po arkheologii Dneprovskogo Lev- oberezhia. Kursk, s. 162-204. Shcheglova, O. A. 1999. Zhenskii ubor iz kladov «drevnos- tei antov»: gotskoe vliianie ili gotskoe nasledie? Stratum plus, 5, s. 287-312. Lyubichev, M. 2013. The secondary used artifact in grave 41 of the Chernyakhov cemetery of Voytenki. In: Khra- punov, I., Stylegar, F.-A. (eds.). Inter Ambo Maria: Northern Barbarians from Scandinavia towards the Black Sea. Kris- tiansand; Simferopol: Dolya, p. 236-248. Petrova, A., Christova-Penkova, M. 2019. Medieval jew- erly with cowrie shell (Cypraea pantherina) — archaeological context and historical realities. Pontica, LII, p. 253-259. Werner, J. 1966. Herkuleskeule und Donar-Amulett. Jah- bruch des RGZM, 11, s. 140-184. Ya. V. Volodarets-Urbanovіch DECORATIONS FROM SHELLS IN THE ADORNMENTS OF EARLY MEDIEVAL SLAVS The pendant from Luka-Kavetchyna, dwelling 25 (fig. 2: 1; 3) is the earliest find from the Slavs sites da- ting to the second quarter — the end of the 5th century. The adornment was made of a shell of the genus Murex and is the «legacy» from the Cherniakhіv culture. In the area of that culture are known the pendants made of shells of this genus (type 2 by O. Hopkalo). The pendants from shells appear in use of the Slavs since the second half of the 6th century. Their varie- ties were used until the first half of the 8th century, al- though the assemblages and finds with them are few (table 1; fig. 1; 14). In the Slavic assemblages the shells of mollusks of the following species were occurred: Cypraea moneta, C. pantherina, C. tigris, C. arabica. The items from Murex shells are also known. The height of Cypraea moneta is a little more than 2 cm. Other species of shells are larger reaching the height ca. 7—8 cm. The assemblages of the Martinіvka circle include Khatski (fig. 4: A) and Khittsі ones. The grave from Mokhnach belongs to the same antiquities (fig. 2: 2; 5—7). The jewellery by Martynivka circle are dated back to the second half of the 6th century, and the hoards were hidden in the middle — the third quarter of the 7th century. The Pastyrsky circle hoards include the assemblages from Zaitsevo (fig. 4: B) and Kharіvka (fig. 8—10). The hoards by Pastyrsky circle were hid- den in the first half of 8th century. The appearance of the pendants from shells is relat- ed to the general trend of the spread of Cypraea moneta in Eastern Europe in the early Middle Ages. They are known in the Caucasus, Crimea, the Seversky Donets basin (fig. 11). Cypraea moneta shells were used as pendants in necklaces as evidenced by finds from the Luchiste burial ground from Crimea. The use of other types of shells remains unclear. However, they were probably parts of necklaces or amulets. Keywords: hoards of the Martynivka circle, hoards of the Pastirske circle, Penkivka culture, Romny cul- ture, «antiquities of the Ants», early Middle Ages, shells, Cypraea, Murex. Одержано 18.10.2020 ВолодАреЦЬ-УрБАноВиЧ Ярослав Воло- димирович, кандидат історичних наук, науковий співробітник, Інститут археології НАН України, Київ, Україна. VOLODARETS-URbANOVіCH Yaroslav, Ph D, Researcher, the Institute of Archaeology NAS of Ukraine, Kyiv, Ukraine. ORCID: 0000-0003-1560-3608, e-mail: volodarets_ur- banovych@iananu.org.ua, volodargrad@ukr.net.