В.Н. ГРИШКО, Д.В. СЫЩИКОВ ФУНКЦИОНИРОВАНИЕ ГЛУТАТИОНЗАВИСИМОЙ АНТИОКСИДАНТНОЙ СИСТЕМЫ И УСТОЙЧИВОСТЬ РАСТЕНИЙ ПРИ ДЕЙСТВИИ ТЯЖЕЛЫХ МЕТАЛЛОВ И ФТОРА Киев : Наук. думка, 2012. — 238 с. У видавництві «Наукова думка» в 2012 р. вийшла друком монографія В.М. Гришка, Д.В. Сищикова «Функционирование глутатионзависимой антиоксидантной системы и устойчивость растений при действии тяже- лых металлов и фтора». Монографія присвячена дослідженням впливу абіотичних стресових чинників на стійкість рослин. Зростаюче антропо- генне навантаження в останні роки значно розширило перелік негатив- них зовнішніх чинників, які діють на екосистеми. Забруднення ґрунтів важкими металами і фтором у промислових регіонах України негативно впливає на процеси росту й розвитку рослин і мікроорганізмів. Водно- час моніторинг рослинних угруповань на забруднених територіях визна- чив окремі стійкі види рослин, які формують спеціальні адаптивні ме- ханізми пристосування до існування в подібних умовах. Важкі метали і фтор, що потрапляють в організм рослини, є отруй- ними стресовими речовинами. Процес адаптації до дії стресів почи- нається з активації сигнальної системи рослини, а саме з накопичення в клітинах активних форм кисню, зростання інтенсивності пероксидного окиснення ліпідів, збільшення вмісту й активності антиоксидантних сполук, окремих фітогормонів і білків тощо. Вивчення характеру форму- вання сигналу на дію важких металів і фтору на прикладі аналізу актив- ності різних ланок окиснювальних процесів рослин, які адаптувалися й можуть існувати в умовах забруднення, є актуальним і своєчасним як із теоретичного, так і прикладного поглядів. Розуміння механізму дії важких металів і фтору на процеси адаптації рослин важливе для пошуку стійких видів і подальшого використання їх для фіторемедіації ґрунтів. У моно- графії проаналізовано й узагальнено літературні відомості та результати власних досліджень авторів, виконаних у Криворізькому ботанічному са- ду НАН України. Монографія викладена на 237 сторінках, складається зі вступу, п’яти розділів, підсумків, списку цитованої літератури, який налічує 602 джерела, ілюстрована таблицями, малюнками, схемами. У вступі узагальнено відомості щодо участі компонентів глутатіон- залежної антиоксидантної системи в процесах адаптації рослин до дії абіотичних стресових чинників, обґрунтовано мету і завдання проведе- них авторами досліджень. Перший розділ присвячено аналізу шляхів і головних етапів надходження фтору, кадмію та нікелю в рослини. Розг- лянуто чинники, які контролюють інтенсивність накопичення рослин- ними клітинами іонів важких металів, зокрема такі, як кислотність ґрунтів, наявність хелатуючих агентів і катіонів Са2+, Zn2+, Cu2+, Fe3+ у ризосфері. Обговорено шляхи надходження фтору в рослини. Автори ФИЗИОЛОГИЯ РАСТЕНИЙ И ГЕНЕТИКА. 2014. Т. 46. № 1 81 РЕЦЕНЗИИ проаналізували особливості накопичення іонів кадмію і нікелю окреми- ми аграрними культурами, навели дані щодо абсолютного вмісту еле- ментів і відносної акумуляції забруднювальних сполук. У другому розділі розглянуто головні визначені на сьогодні, а та- кож можливі, але остаточно не встановлені, функції глутатіону в рос- линній клітині. Зокрема обговорено участь цієї сполуки в трансформації інтермедіатів, які утворюються в процесі метаболізму та під впливом не- сприятливих чинників довкілля. Наведено відомості про шляхи синтезу глутатіону, участь окремих ферментів у цьому процесі. Представлено схему деградації глутатіону, обговорено вплив елементів мінерального живлення на характер перебігу цього процесу. Розглянуто хімічну струк- туру, шляхи утворення, функції фітохелатинів, проаналізовано дані що- до особливостей надходження і компартменталізації важких металів у рослинній клітині. Власними дослідженнями автори довели, що під дією сполук кадмію в окремих аграрних культурах накопичується відновлена форма глутатіону, тоді як сульфати і нітрати нікелю майже в усіх дослідах викликали зменшення вмісту цього антиоксиданту в клітинах рослин. Найвищі показники антиоксидантної ємності зафіксовано для кукурудзи. У третьому розділі наведено відомості про основні ферменти, залу- чені в процеси адаптації рослин до дії техногенного забруднення. Авто- ри описали молекулярну структуру, субстратну специфічність, кінетичні характеристики, чинники впливу на активність ензимів. Представлено філогенетичне дерево, побудоване із представників генної суперродини глутатіон-S-трансфераз рослин. Автори припустили, що зміна напряму ензиматичної активності під впливом сполук фтору, кадмію, нікелю зу- мовлена специфікою синтезу відновленої форми глутатіону й накопи- ченням токсикантів. Розроблено схему участі ферментів циклу глу- татіону в процесах детоксикації інтермедіатів вільнорадикальних реакцій, головною ланкою якого є глутатіонпероксидазний комплекс, що містить глутатіонпероксидазу і глутатіонредуктазу. У четвертому розділі обговорено характерні симптоми ураження рослин сполуками кадмію, нікелю і фтору. Досліджено вплив фторидів на проростання насіння окремих аграрних культур. Встановлено, що сульфати кадмію та нікелю токсичніші за їх хлориди і нітрати. П’ятий розділ присвячено комплексній оцінці стійкості рослин до дії сполук важких металів і фтору. Для цього застосовано такі інформа- тивні показники, як індекси ростового інгібування, толерантності, коре- невий індекс. Встановлено, що найстійкішою до дії сполук кадмію і нікелю була кукурудза, а найбільше пригнічувався горох. У підсумковій частині автори зупинились на перспективах подальших досліджень впливу техногенного забруднення на рослинні організми, обговорили за- вдання і напрями вивчення їх стійкості. Загалом монографія В.М. Гришка, Д.В. Сищикова є фундаменталь- ною науковою працею, цікавою і корисною для фізіологів, біохіміків та екологів рослин. © 2014 р. I.В. КОСАКIВСЬКА 82 РЕЦЕНЗИИ ISSN 2308-7099. Физиология растений и генетика. 2014. Т. 46. № 1