Матеріали Міжнародної наукової конференції “Джерела локальної історії: методи дослідження, проблеми інтерпретації, популяризація” (Київ, 29–30 вересня 2009року).

ЗМІСТ

Титульні сторінки

ЛОКАЛЬНИЙ ВИМІР ДЖЕРЕЛ З ІСТОРІЇ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Стрекалова Е.

«Эмиссия» источников личного происхождения: к возможностям устной истории в исследовательском локальном пространстве

Кухарєва Н.

Спогади остарбайтерів як важливе джерело вивчення теми війни

Михайлюк М.

Спогади як джерело дослідження нацистського окупаційного режиму на Кіровоградщині (1941 – 1944 рр.)

Пастушенко Т.

Усні історії киян як джерело дослідження повоєнної долі колишніх примусових робітників нацизму в радянському суспільстві (1945 – 2000 рр.)

Реброва І.

Усна історія в локальних дослідженнях пам’яті про нацистську окупацію (за матеріалами журналів «Oral History»та «Oral History Review», 2005 – 2007)

Стародубець Г.

Висвітлення суспільно-політичної ситуації в західних областях України в 1944 р. крізь призму архівних документів

Ковальчук В.

Інформаційний потенціал хроніки загону УПА ім. Колодзінського (Волинь і Полісся, 1943–1945 рр.)

Себта Т.

Адміністративно-територіальний устрій Райхскомісаріату Україна у термінах і назвах: походження та сучасне бачення

Рибченко Л.

Документальний фонд з обліку людських втрат Національного музею історії Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 років як джерело з вивчення проблеми радянських військових мобілізацій 1943 – 1944 рр

Дьякова О.

Внесок В.О. Рибалова у вивчення історії Великої Вітчизняної війни на Харківщині

Дубик М.

Українське містечко в умовах нацистської окупації: джерелознавчий аспект

Левикін В.

Есесівські та пам’ятні татуювання у військовополонених солдатів Вермахту

Томаш Осински

Участие местных органов общей администрации Народной Польши в акции регистрации военного ущерба в 1944–1946 гг. (на примере Люблинского воеводства)

Бобровський А.

Будинки інвалідів Донбасу у 1950-ті роки як локальні соціокультурні спільноти

ІСТОРИЧНА ПАМ’ЯТЬ В ДЖЕРЕЛАХ ЛОКАЛЬНОЇ ІСТОРІЇ ХІХ–ХХ СТ.

Соломонова Т.

Приватні бібліотечні зібрання у контексті локальної історії

Чиркова М.

Архіви як простір конструювання колективної пам’яті регіональної спільноти

Волошенко В.

Селянство Донбасу 1920 – 1930-х рр. в історичній пам’яті «краю вігілля та металу» другої половини ХХ – початку ХХІ ст

Темірова Н.

Образ Донбасу в сучасних наукових дослідженнях: зміна парадигми чи повторення пройденого

Попов А.

Местные архивные источники по истории иностранного туризма в Крыму

Воронко О.

Підсумки загальних переписів населення 1959–2001 рр. як джерело вивчення регіональних етнічних процесів в Україні

Пронь Т.

Радянсько-польський обмін ділянками територій 1951 р. у переказах бойків степу України

Пуларія Т.

Весільні скрині нижньої Наддніпрянщини як джерело локальної історії

Слісаренко О.

Особисті спогади жертв голодомору – специфіка джерела

Старков В.

В які ігри грали герої “Енеїди” Івана Котляревського (до джерел відображення ігрової культури українців)

Суржикова Н.

Локальное и надлокальное в периферийной советской прессе в 1946 г. (на материалах Среднего Урала)

Шеремет О.

Книги протоколів летучок як важливе джерело з вивчення історії становлення і розвитку української телевізійної журналістики (на прикладі архівних матеріалів Харківської студії телебачення 50-60-х рр. XX ст.)

ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ ДЖЕРЕЛ ЛОКАЛЬНОЇ ІСТОРІЇ В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ ТА КУЛЬТУРИ

Караманов О.

Музейні експонати як джерела локальної історії: педагогічний аспект

Гузенков С.

Образ історії краю в освітньому просторі Запорізької області

Кучеренко С.

Використання краєзнавчих джерел у викладанні історії України в технічному вищому навчальному закладі м. Одеси

Константінова В.

Джерела локальної історії освіти: проект створення багатотомного археографічного видання з історії Бердянського державного педагогічного університету

Крупник Л.

Музеї УРСР як засоби радянської ідеологічної політики у 70-ті роки ХХ ст

Забіяка І.

Місцева історія Талалаївщини на сторінках альманаху “Вітряк”

Латишева Л.

Містобудування і архітектура як джерело локальної історії Одеси XVIII–XIX ст

Maresz T.

Miejsce i rola regionalizmu w historii krajowej i globalnej. O historii regionu mozna uczyc nie tylko w szkole

Кононська О.

Залучення молодших школярів до активної діяльності з вивчення історії рідного краю та довкілля

Матрос М.

Особливості викладання в середній школі місцевої історії як основного елементу краєзнавчих курсів

Коротенко В.

Науково-видавнича діяльність Державного архіву Полтавської області з історії Полтавщини (1947-2007 рр.)

Песчаний О.

Значення місцевої історії у загальній історії Швейцарії

Сокирська В.

Григорій Юхимович Храбан – дослідник та популяризатор місцевої історії

Дорох Т.

Комплектование музейных коллекций в создании источниковой базы музеев по региональной истории Приднестровья

Дубиківська-Кальненко Л.

Меморіальний архів І.М. Гончара в контексті краєзнавчої і збиральницької діяльності фундатора хатнього музею

Набок Л.

Пам’ятки меморіального музею архітектора В.Г. Заболотного ???? важливе джерело історико- культурних досліджень Переяславщини

Савенко Н.

Генеалогічні дослідження в музеї історії міста Горлівки: універсальний масштаб і смисловий центр історії

Патлань Ю.

Хатній музей Івана Гончара як недержавний осередок вивчення локальної історії: “Україна та українці”

Златогорський О., Панишко С.

Польовий археологічний сезон 2008 року на Волині

ЦИГАНИ/РОМИ В ПРОБЛЕМНОМУ ПОЛІ ЛОКАЛЬНОЇ ІСТОРІЇ

Смирнова-Сеславинская М.

Методологические аспекты использования источников по локальной истории Индии в цыгановедении

Зіневич Н.

Цигани/роми в проблемному полі локальної історії (методологічні підходи)

Марушиакова Е., Попов В.

От локальной к общей истории (на примере двух цыганских микрогрупп в Карпатском регионе)

Думиника И.

Лэутары из Дурлешть в «пространстве истории». Этнофольклорное наследие Республики Молдова

Сторожко Т., Зіневич Н.

Цигани Охтирщини (за матеріалами усних джерел та родинних фотоархівів)

Смирнова-Сеславинская М., Цветков Г.

Традиционная экономика и уклад как фактор брачной политики у отдельных групп цыган

Бєліков О.

Матеріали діловодчої документації державних установ 1920–1950-х рр. як джерело вивчення циган (на прикладі Донецької області)

*******

Відомості про авторів

Переглянути