Категория вежливости и средства ее выражения в современном устном английском языке

Abstract

В данной статье анализируется вежливость и средства ее выражения в устной английской речи в контексте межкультурной коммуникации. За основу принято определение вежливости как коммуникативной категории, что дает возможность выстроить стратегию вежливости в устной речи с учетом лексико-грамматической структуры речевых формул. Представленные в статье результаты исследования показывают парадигму разноуровневых единиц языка, обладающих общей коммуникативно-прагматической функцией, которым отдается предпочтение в английской культуре.У даній статті аналізується ввічливість і засоби її вираження в усній англійської мові в контексті міжкультурної комунікації. За основу прийнято визначення ввічливості як комунікативної категорії, що дає можливість вибудувати стратегію ввічливості в усному мовленні з урахуванням лексико-граматичної структури мовних формул. Представлені в статті результати дослідження показують парадигму різнорівневих одиниць мови, які мають загальну комунікативно-прагматичну функцію, яким віддається перевага в англійській культурі.Although the ability to communicate effectively has long been an important aspect of any social interaction between people from different cultures, within the past two decades it became essential. Intercultural communication cannot be learned without intercultural understanding. This article analyzes the politeness and its means of expression in English oral speech in the context of intercultural communication. Basically, politeness is termed as communicative category unfolded through a series of communication actions generalized around approach-based Positive Politeness and avoidance-based Negative Politeness, influenced by factors pertinent to socio-cultural attitudes, social status, distance, degree of formality, personal privacy, gender, background, intellectual abilities and others. All in all, being an act of speaking, politeness is intended to produce a response and to yield a satisfactory outcome moving counterparts to act on the message. Findings shaped in the given research are aimed at revealing lexico-grammatical organization of speech strategies through which a positive impact on the interaction is achieved. Results presented in this article show multileveled paradigm of the most frequently used language units which have common communicativepragmatic function.