Частини Вермахту у боях за Одесу в серпні-жовтні 1941 року: новий погляд на проблему

Abstract

Оборона Одеси (серпень-жовтень 1941 р.) досі залишається «білою плямою» Другої світової війни не тільки з причин режиму секретності архівів в Російській Федерації. Радянські історики довгий час фальсифікували історичні події, стверджуючи, що Одесу штурмували виключно «німецько-фашистські війська», намагаючись не згадувати головні сили у битві за Одесу (4-у румунську армію) через те, що після Другої світової Румунія стала «соціалістичною» та «братською». В той же час сучасні румунські історики, «перемогу під Одесою» приписували виключно своїй армії. Українські вчені оминали цю тему з причин «недостатньої актуальності» та неспроможності залучити значні обсяги архівних джерел. Дякуючи перекладеним документам з National Archives and Records Administration (NARA), що стосувалися оборони Одеси, автори прийшли до висновку, що німецькі війська брали участь у облозі Одеси у серпні-жовтні 1941 р., але у вкрай обмеженій кількості. Ще на початку серпня 1941 р. частини німецької 72-ї стрілецької дивізії зіткнулися з підрозділами відступаючої Червоної армії та перерізали дорогу Одеса – Миколаїв, чим оточення Одеси завершилось. 12-13 серпня 1941 р. батальйон 72-ї стрілецької дивізії вів наступ на місто, але з 15 серпня був відведений на іншу ділянку фронту. Румунська армія сконцентрувала на штурмі Одеси до 300 тис. свого війська, але була не в змозі подолати опір військ Особливої Приморської армії РСЧА і залежала від можливостей німецьких штурмових частин, артилерії та авіації. В останні дні серпня вермахт спрямував під Одесу «незначні сили» – інженерно-штурмові підрозділи, зведені у два полки, та три артилерійські дивізіони, що діяли на окремих ділянках фронту, зокрема біля сіл Вакаржани (Курган) та Дальник. Румунське командування вимагало від вермахту задіяти під Одесою частини, які мали досвід «ближнього бою», вважаючи їх використання на фронті запорукою перемоги. Наприкінці вересня 1941 р. розглядалося перекидання під Одесу двох дивізій, батареї штурмових гармат, дивізіона реактивних мінометів. Однак згодом під Одесу вирішили перевести лише 132-у стрілецьку дивізію вермахту, хоча де-факто румунська армія не дочекалася і цієї допомоги. Вже 15 жовтня 1941 р. відбулася евакуація радянських військ з Одеси і частини вермахту так і не взяли участь у «захопленні» Одеси. Очевидно, що німецьке командування не бажало витрачати значні сили на другорядних ділянках фронту та мало бажання повною мірою задіяти румунську армію у своїх загарбницьких цілях.The defense of Odesa (August-October 1941) still remains a «white spot» of the Second World War not only because of the secrecy regime of World War II archives in the Russian Federation. The fact is that Soviet historians have been falsifying historical events for a long time, stating that Odesa was stormed exclusively by «German-fascist troops», trying not to mention the main forces in the battle for Odesa (the 4th Romanian Army) due to the fact that after the Second World War, Romania became «socialist» and «fraternal». At the same time, modern Romanian historians attributed the «victory at Odesa» exclusively to their army. Ukrainian scientists bypassed this topic for reasons of «insufficient relevance» and inability to attract significant volumes of archival sources. Thanks to translated documents from the National Archives and Records Administration (NARA) related to the defense of Odesa, the authors came to the conclusion that German troops participated in the siege of Odesa in August-October 1941, but in extremely limited numbers. Already at the beginning of August 1941, units of the German 72nd infantry division clashed with units of the retreating Red Army and cut the Odesa-Mykolaiv road, thereby blockading Odesa. On August 12–13, 1941, the battalion of the 72 nd infantry division led an offensive on the city, but from August 15 it was moved to another part of the front. The Romanian army concentrated up to 300,000 of its troops on the assault on Odessa, but was unable to overcome the resistance of the troops of the Separate Coastal Army of the RSChA and depended on the capabilities of German assault units, artillery and aviation. In the last days of August, the Wehrmacht sent «insignificant forces» to Odesa - engineering and assault units, divided into two regiments, and three artillery divisions, which operated in separate sections of the front, in particular near the villages of Vakarzhany (Kurgan) and Dalnyk. The Romanian command demanded from the Wehrmacht to use units that had experience of «close combat» near Odesa, considering their use at the front as a guarantee of victory. At the end of September 1941, the transfer of two divisions, a battery of assault guns, and a division of rocket mortars to Odesa was considered. However, later they decided to transfer only the 132nd Rifle Division of the Wehrmacht to Odesa, although the de facto Romanian army did not wait for this help either. Already on October 15, 1941, the evacuation of Soviet troops from Odesa took place, and parts of the Wehrmacht did not take part in the «capture» of Odesa. It is obvious that the German command did not want to spend significant forces on secondary areas of the front and had no desire to fully engage the Romanian army in its invasion goals.