Проблеми соціальної вразливості внутрішньо переміщених осіб та вимушених мігрантів

Abstract

Стаття присвячена аналізу проблем соціальної вразливості внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та вимушених мігрантів. На основі даних ООН, Міжнародної організації міграції, Міжнародної організації праці та даних соціологічних опитувань ВПО і вимушених мігрантів досліджено динамічні зміни чисельності цих груп населення, їх основні соціально-демографічні характеристики, проблеми й ризики соціального відторгнення, наміри щодо повернення до місць постійного проживання та потенціал інтеграції на новому місці перебування. Зроблено висновки про високий рівень багатофакторної соціальної вразливості ВПО та вимушених мігрантів, більшість з яких – це жінки з дітьми, літні люди, інваліди й діти-сироти. Через руйнування соціальних, економічних, культурних зв’язків ВПО та вимушені мігранти мають підвищені ризики соціального відторгнення від політичного, економічного життя й соціального середовища, сфери культури та освіти, послуг системи охорони здоров’я, соціального захисту. Існують підстави для формування істотних проявів відторгнення серед ВПО, зокрема в частині доступу до структурно-економічних ресурсів для забезпечення основних соціально-економічних прав людини, та позицій, що дають змогу отримати доступ до таких ресурсів. Оцінки інтеграції ВПО з боку громад, які їх приймають, можуть свідчити про наявність певних бар’єрів для інтеграції ВПО на новому місці проживання. Найбільш негативним наслідком масштабної вимушеної міграції та внутрішнього переміщення населення для територіальних громад України є втрати людського потенціалу, пов’язані з відтоком економічно активних, освічених і молодих людей. І навпаки, для громад, які приймають ВПО, особливо в сільських районах, збільшення населення може стати драйвером місцевого розвитку.The article is dedicated to the analysis of the problems of social vulnerability of internally displaced persons (IDPs) and forced migrants. Based on data from the United Nations Organization, the International Organization for Migration, the International Labour Organization, and data from sociological surveys of IDPs and forced migrants, the dynamic changes in the number of these population groups, their main socio-demographic characteristics, problems, and risks of social rejection, intentions to return to their places of permanent residence and integration potential in the new place of stay have been studied. It is concluded that there is a high level of multifactorial social vulnerability of IDPs and forced migrants, most of whom are women with children, the elderly, the disabled, and orphans. Because of the destruction of social, economic, and cultural ties, IDPs and forced migrants have increased risks of social rejection from the political, economic life and social surroundings, the sphere of culture and education, the services of the health care system, and social protection. There are reasons for the formation of significant manifestations of rejection among IDPs, in particular in terms of access to structural and economic resources to ensure basic social and economic human rights, and positions that provide an opportunity to gain access to such resources. Assessments of the integration of IDPs by the communities that receive them may indicate the presence of certain barriers to the integration of IDPs in their new place of residence. It is shown that the loss of human potential is the most negative consequence of large-scale forced migration and internal displacement of the population for the territorial communities of Ukraine. At the same time, for communities hosting IDPs, population growth can become a driver of local development.