Громадянські практики вшанування загиблих – нові форми міської комеморації в умовах російсько-української війни

Abstract

Соціальні катаклізми новітньої історії України, насамперед сучасна російсько-українська війна, та пов’язані з нею масштаби масової загибелі людей не могли не накласти відбиток на ментальність українців. Смерть і поховання в такому контексті є кризовою ситуацією (подією), перш за все для сімейно-родинної групи, а також інших соціальних спільнот, до яких був причетний померлий: локальної, професійної, дружньої та інших. В умовах російсько-української війни, особливо у форматі широкомасштабного вторгнення, виникають та набирають сталих рис нові форми комеморації. Серед них – цивільні поховання в екстремальних умовах, спонтанні меморіали, антивоєнні перформенси, зміна в топоніміці населених пунктів з метою вшанування військових-захисників, уродженців цих населених пунктів. Одним з видів збереження пам’яті та вшанування жертв серед цивільних громадян України і військовиків стали мережеві мартирологи. Сучасні IT-технології дозволяють висловлювати жалобу в новому форматі: як у суспільному, так і приватному порядку, у спільнотах, що не обмежені родинним або дружнім колом спілкування. Будуючи віртуальні зв’язки в Інтернеті у формі соціальних мереж, форумів, кола підписників, колег чи знайомих, офіційні або приватні особи будують свою «віртуальну» спадщину в Інтернеті в режимі реального часу. Ця спадщина лишається в мережі необмежений час, дозволяючи іншим користувачам висловлювати жалобу та долучатися до спогадів про фігурантів некрологів, використовуючи «емоційні вподобайки» або коментарі під дописами. Заголовки некрологів українських муніципальних сайтів несуть емоційне навантаження для спонукання членів громад долучитися до висловлення колективної жалоби за загиблими односельцями. Акцент робиться на громадянській позиції загиблих. Тексти некрологів спрямовані на емпатичний відгук читача, орієнтовані на моральні чесноти загиблого; констатують передчасну смерть, а відтак і нездійснення певних життєвих планів. Шляхетність і рішучість, сміливість і безмежна життєрадісність – саме такими епітетами рясніють офіційні некрологи загиблих Захисників.The social cataclysms of the up-to-date history of Ukraine, first of all, the modern Russian-Ukrainian war and the scale of the mass death of people connected with it, could not help but leave an imprint on the mentality of Ukrainians. Death and burial in this context are considered a crisis situation (event), first of all, for the family group, as well as the other social communities in which the deceased has been involved: local, professional, friend groups, and others. New forms of commemoration are emerging and gaining permanent features in the conditions of the Russian-Ukrainian war, especially in the format of a large-scale invasion. Civilian burials in extreme conditions, spontaneous memorials, anti-war performances, a change in the toponymy of the settlements in order to commemorate military defenders, and natives of these localities are among such forms. The network martyrologies have become one of the types of memory preservation and honoring victims among civilians of Ukraine and military men. Modern IT technologies allow expressing mourning in a new format: both publicly and privately, in communities that are not limited to family or friend circles of relations. The groups of followers, colleagues or acquaintances, official or private persons form their virtual heritage on the Internet in the real-time regime, building virtual connections on the Internet in the form of social networking forums. This heritage remains online for an indefinite time, allowing other users to mourn and attach to reminiscences and obituaries using emotional likes or comments under the posts. The headlines of obituaries on Ukrainian municipal websites contain emotional commitments to encourage community members to express collective mourning for dead fellow villagers. Emphasis is placed on the civilian position of the dead. Obituary texts are aimed at the reader’s empathetic response, focused on the moral virtues of the deceased; premature death is stated, and hence the failure to realize certain life plans. Nobility and determination, courage and boundless cheerfulness—these are the epithets abounding in the official obituaries on the fallen Defenders.