Міфосемантика і міфосюжетика народної картини «Козак з дівчиною біля криниці»

Abstract

У статті розглянуто семантику поширеної в народному живописі картини «Козак з дівчиною біля криниці». Мета публікації полягає у виявленні архетипних міфологічних значень мотивів і образів зазначеного сюжету, а також виявленні «празмісту» мистецької композиції. Методи дослідження передбачають застосування структурного аналізу, а також порівняльного аналізу з іншими жанрами усної міфопоетики і візуального мистецтва. Отримані результати. Візуальна інтерпретація картини дозволяє виокремити три складових сюжетних компоненти: «криниця–журавель», «відро–кінь», «дівчина–козак». У смисловому сенсі зазначені пари складають єдиний комплекс, що можна трактувати метафорично (система знаків-індексів) і буквально (система чуттєвих образів). Перелічені елементи утворюють смислові пари, значення яких трактується на декількох рівнях, що зіставляються з ієрархічною будовою міфологічної картини світу, зокрема його вертикальною і горизонтальною структурами, де функцію центру / місця переходу в «інший» світ виконує криниця (звідси семантика окремих казкових жіночих образів). У зв’язку із цим «текст криниці» має дуальне прочитання, де протиставлення «того» і «цього» не є буквальним. Звідси пояснення окремих обрядів, пов’язаних з репродуктивною жіночою магією (у цьому разі актуалізується опозиція «криниця–журавель»). Вертикальна структура передбачає наявність «верху», якому відповідають образи, пов’язані з небом і сонцем, «середини», що асоціюється з природними субстанціями землі й води, натомість «низ» формує систему значень, пов’язаних із тілесністю. Актуальними є також лінійні зв’язки, оскільки репродукція відбувається на всіх рівнях – природному (дощ, роса), культурному (оранка й сівба) та тілесному (coitus). У такий спосіб утворюються смислові ланцюжки «криниця–відро–дівчина» – «журавель–кінь–парубок».The semantics of the picture Cossack with a Girl are at the Well, widespread in folk painting, is considered in the article. The published work is aimed at the detection of the archetypal mythological meanings of the motifs and images of the specified plot, as well as the old content of the artistic composition. Research methods imply the use of structural and comparative analyses with the other genres of oral myth poetics and visual art. The obtained results. The visual interpretation of the picture allows one to single out three constituent plot components: well-crane, bucket-horse, and girl-Cossack. In the semantic sense, these pairs create a single complex that can be interpreted metaphorically (a system of index signs) and literally (a system of sensory images). The listed elements form semantic pairs, the meaning of which is interpreted on several levels, which are compared with the hierarchical structure of the mythological picture of the world, in particular its vertical and horizontal structures, where the function of the center/place of transition to the other world is performed by the well (hence the semantics of separate fairy-tale female images). In this regard, the well text has a dual reading, where the opposition of that and this is not literal. Hence, there is the explanation of certain rites connected with reproductive female magic (in this case, the well-crane opposition is actualized). The vertical structure presupposes the existence of the top, which corresponds with the images connected with the sky and the sun, the middle, associated with the natural substances of earth and water; on the other hand, the bottom forms a system of meanings associated with corporality. Linear connections are also relevant, since the reproduction occurs at all levels – natural (rain, dew), cultural (plowing and sowing), and corporal (coitus). In this way, semantic chains well–bucket–girl – crane–horse–boyfriend are formed.