«Текст» і «контекст» сновидіння (на матеріалі традиційної культури)

Abstract

Вступ. У статті розглянуто «текст» сновидіння, який фіксується в усних переказах і рукописних «сон­никах». Мета публікації полягає у вивченні процесу формування міфологічного наративу, основу якого складають сновидіння. Методи дослідження акумулюють засоби наукового пізнання, запозичені з філософії, психології та культурної антропології. Отримані результати. У традиційній культурі сновидіння сприймається як метаповідомлення, що має бути адаптованим для інших представників соціуму. Трансформація сновидіння на текст відбувається шляхом логічного пояснення малозрозумілих образів сну, тобто візуально-асиметричні видіння підсвідомого ніби «втискуються» в параметри причинно-наслідкової послідовності. Характерною особливістю різних текстів сновидіння є певна схожість, що пояснюється тим, що вони формуються в спільному ментальному полі культури. У зв’язку із цим їхнє тлумачення відбувається в межах поняттєвого апарату міфологічної картини світу, яка є дуальною. «Типові» сюжети сновидінь і варіанти їхньої інтерпретації містяться в так званих сонниках. Існування дотепер снотлумачної традиції свідчить про її актуальність і пояснюється потребою сучасників у встановленні «контакту» з невидимим світом з метою «володіння» прихованими знаннями та передбачення майбутнього. У такому разі текст сновидіння набуває діалектних характеристик, оскільки є результатом міфологічного мислення, але одночасно саме продукує ментальні алгоритми. Отже, вербальна трансляція сну розуміється як творення тексту міфу, що може позиціонуватися як власна або колективна історія. Незважаючи на те, що сучасна культура тяжіє до індивідуалізації і певної ізольованості, сновидіння не завжди сприймається як суто персональне повідомлення, що зумовило виникнення феноменологічних підходів у його трактуванні.Introduction. The text of a dream, recorded in oral lore and handwritten books of dream interpretations, is considered in the article. The published work is aimed at the study of the process of forming a mythological narrative, which is based on dreams. Research methods accumulate tools of scientific knowledge borrowed from philosophy, psychology, and cultural anthropology. The obtained results. In traditional culture, dreaming is perceived as a meta-message that must be adapted to the other members of society. The transformation of a dream into a text occurs through a logical explanation of obscure images of sleep, i.e., visually asymmetric visions of the subconscious as if squeezed into the parameters of the causal sequence. A certain similarity is considered a typical feature of different dream texts. It is explained by the fact that they are formed in a common mental field of culture. In this regard, their interpretation takes place within the conceptual apparatus of the mythological picture of the world, which is dual. Typical dream plots and variants of their interpretation are contained in the so-called books of dream interpretations. The existence of the dream interpretation tradition until nowadays is evidence of its relevance and is explained by the need of contemporaries to establish contact with the invisible world in order to possess hidden knowledge and predict the future. In this case, the text of the dream acquires dialectal characteristics because it is the result of mythological thinking, but at the same time it produces mental algorithms. Thus, the verbal translation of a dream is understood as the creation of a text of the myth that can be positioned as its own or collective history. Despite the fact that modern culture tends to individualization and a certain isolation, dreaming is not always perceived as a purely personal message, which has caused the emergence of phenomenological approaches in its interpretation.