Зв’язки та перебування представників афонських монастирів в українських землях у XVIІI ст.

Abstract

Мета дослідження. На основі аналізу маловідомих архівних джерел та опублікованих матеріалів простежити існування зв’язків та перебування представників афонських монастирів в українських землях у XVIІI ст., проаналізувати напрямки, форми і причини таких зв’язків в добу Гетьманщини. Методологічні засади дослідження ґрунтуються на принципах історизму, наукової об’єктивності, системності, діалектичному підході до історичних явищ. Відповідно до поставленої мети й завдань було використано сукупність загальнонаукових, міждисциплінарних, спеціальних методів дослідження. Наукова новизна. Введено в науковий обіг маловідомі джерела з українських та закордонних архівів, завдяки чому вдається простежити географію мандрів афонських ченців українськими теренами та їхні контакти на території Гетьманщини. Шляхом аналізу архівних та опублікованих матеріалів виявлено малознані аспекти ктиторської підтримки українським козацтвом афонських монастирів та, зокрема, подорожі афонських ченців українськими землями. Наголошено, що аналіз джерел засвідчує, що в добу Гетьманщини зв’язки з Афоном в українських землях переживають новий підйом. Важливу роль у цьому відігравала українська козацька старшина, яка розглядала свою участь у підтримці афонських монастирів як неодмінний атрибут свого елітарного статусу. Аналіз наявної джерельної бази дозволив прийти до висновку, що зв’язки між українськими та афонськими ченцями у XVIII ст. мали кілька різних форм і причин, які автор умовно розподіляє на п’ять категорій. Все це сприяло зміцненню зв’язків з Афоном у XVIII ст. та посиленню його популярності серед українського чернецтва та козацтва, забезпечуючи взаємний духовний і культурний обмін і вплив один на одного. Разом з тим, часті візити до Києва східних ієрархів, священиків та монахів зі Святої землі та Святої Гори Афон сприяли утвердженню в свідомості українців значення Києва як «святого міста» та духовно-культурного центру східного християнства.Based on the analysis of little-known archival sources and published data this paper traces the existence of connections and stay of the members of the Athonite monasteries at the Ukrainian lands in the XVIII century. The main purpose is to analyse the directions, forms, and causes of such connections during the Hetmanshchyna epoch. The analysis of archival and published documents reveals the little-known aspects of the Ukrainian Cossacks’ foundational support of the Athonite monasteries and, in particular, the travels of the Athonite monks to the Ukrainian lands. During the Hetmanshchyna period, connections with Athos in the Ukrainian lands were at a high level. Ukrainian Cossack leaders viewed their participation in the support of the Athos monasteries as a necessary attribute of their elite status. The article stresses that the links between the Ukrainian and the Athos monks in the 18th century had several different forms and reasons, which the author conventionally classifies into five categories. The research conducted revealed links between Mount Athos and its popularity among Ukrainian monastic and Cossack communities in the 18th century, ensuring mutual spiritual and cultural exchange. The frequent visits to Kyiv of eastern hierarchs, priests, and monks from the Holy Land and Holy Mount Athos helped to affirm in the minds of Ukrainians the importance of Kyiv as a «holy city», the spiritual and cultural centre of eastern Christianity.