Індійська клинкова зброя із зібрання Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського

Abstract

Стаття присвячена огляду індійської клинкової зброї ХVIІ – поч. ХХ ст. із колекційної збірки Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського. У зібранні представлені зразки короткоклинкової та довгоклинкової зброї. Предметом даного дослідження є шабля та кинджали. Проведено уточнену атрибуцію розглянутих зразків, простежено шляхи їх надходження до музейного зібрання. Досліджені артефакти дають уявлення не лише про морфологію давньої зброї індо-перського регіону, а й про її побутування тут фактично упродовж усього ХІХ ст. Проведення детальної атрибуції наявної індо-перської клинкової зброї відкриває нові можливості для показу різноманіття та багатогранності музейного зібрання, що формується вже понад 130 років. У контексті побудови нової експозиції створення комплексу індо-перської зброї вбачається надзвичайно перспективним, адже раніше цей регіон взагалі не був представлений для ознайомлення.The article is dedicated to overview of Indian bladed weapon of the 17th – early 20th centuries. from the Vasyl Krychevskyi Poltava Local Lore Museum gathering. Collection includes samples of short-bladed and longbladed weapon. All of them brightly illustrate Indian military traditions of Indo-Muslim culture at its highest peak in the mentioned time. Bladed weapon took important place in weapon set of an Indian warrior. It became more various due to the passage of time: from traditional authentical till borrowed from neighbor countries and modified samples. Indian bladesmiths knew perfectly different techniques of metal working. Woots or Indian steel that was basis for making damask steel was exported from India to Eastern countries. In the 19th c., mild steel became rather popular as it imitated ornament of original damask steel and in some way repeated its quality, though being not so good in separate characteristics. Sabre and daggers are object of a given research. Improved attribution of observed samples is made, ways of their coming to museum collection are traced. Researched artifacts shed light not only on morphology of ancient weapon of Indo-Persian region, but also on its functioning hear during the whole 19th c. Performing detailed attribution of existing Indo-Persian bladed weapon gives new abilities of demonstrating variousness and complexity of the museum collection, that is being formed during more than 130 years. Creating set of Indo-Persian weapon can be rather perspective in context of building new exposition, as previously this region was not represented at all. Perspective of this research is studying other samples of mentioned region, blunt weapon in particular.