Спогади Л. Ткаченко як джерело з історії Харківського історичного музею (1939–1946)

Abstract

В центрі уваги цього дослідження знаходяться спогади співробітниці Харківського історико-краєзнавчого музею імені Г. Сковороди Лідії Ткаченко. Їх хронологічні межі – 1939–1944 рр. Мемуари умовно можна розділити на дві частини. Перша охоплює 1939–22.06.1941 рр. В ній наводяться дані про керівництво, структуру та фондову колекцію Українського історичного музею, в якому Л. Ткаченко розпочинала свою музейну кар’єру. Друга містить спогади від початку німецько-радянської війни 22 червня 1941 р. до кінця листопада-грудня 1944 року. Ретельно висвітлено період нацистської окупації Харкова, створення під егідою окупаційної влади Музею Слобожанщини, в якому у 1942 р. відкрили відому Археологічну виставку. Чималу увагу приділено темі провальної евакуації харківських музеїв у 1941 р. та намагання працівників музею Слобожанщини зберегти музейні колекції у роки панування нацистів. Спогади розглядаються як автентичне та репрезентативне джерело інформації з історії музеїв Харкова у 1939–1944 роках.The focus of this study is on the memories of Lidia Tkachenko, an employee of the H. Skovoroda Kharkiv Museum of Local History. Their chronological limits are 1939–1944. The memoirs can be conditionally divided into two parts. The first part, 1939–22.06.1941, provides the information about management, structure and fund collection of the Ukrainian Historical Museum, where Tkachenko began her museum career. The second part starts with the beginning of the German-Soviet War on 22 June 1941 and ends in the late November-December 1944. It was thoroughly highlighted the period of the Nazi occupation of Kharkiv, the establishment of the Slobozhanshchyna Museum under the banner of the occupation authorities, where the famous Archaeological exhibition was opened in 1942. Considerable attention is paid to the topic of rescue of the failed evacuation of Kharkiv museums in 1941 and the attempts of the Slobozhanshchyna museum staff to save museum collections during the years of Nazi rule. The memoirs are considered as authentic, informative and representative source of information on the history of Kharkiv museums in 1939–1944.