Епістолярний діалог Петра Ротача і Михайла Коргуна

Abstract

У статті поданий аналіз приватного листування двох діячів української культури другої половини ХХ – початку ХХІ століть – різьбяра-маляра з північноамериканської української діаспори Михайла Коргуна (1924–2016) та полтавського історика-енциклопедиста, публіциста та літературознавця Петра Ротача (1925–2007). Корпус епістол склав цінне підґрунтя для дослідження міжособистісної комунікації та співпраці краян. Їхня кореспонденція – це не лише розповідь про побачене й пережите, але й справжній діалог, що засвідчує високий рівень взаємопорозуміння та уміння вибудувати продуктивну співпрацю, незважаючи на відстань. Закцентовано увагу на з’ясуванні історичних та особистісних контекстів, що обумовили особливості спілкування між чоловіками. Окреслено коло тем, що були порушені в їхній переписці, виокремлені основні наративи, трансльовані у посланнях означених історичних постатей.Analysis of personal letters of two Ukrainian cultural figures of the second half of the 20th – early 21st centuries wood carver and painter from northern American diaspora Mykhailo Korhun (1924–2016) and Poltava historian encyclopedist, publicist and literary scholar Petro Rotach (1925–2007) is given in the article. Piece of epistolary gives great area for researching personal communication and interaction of countrymen. Their letters are not simple tale about seen and experienced episodes, but also a real dialogue that proves high level of understanding and ability to cooperate productively regardless of the distance. Special attention is paid to historic and personal contexts that can explain communicative peculiarities of men. Range of topics discussed in their letters are mentioned; main narratives used in letters by mentioned figures are outlined.