Купецтво vs дворянство: еліта м. Харкова у другій половині ХІХ ст. – на початку ХХ ст.

Abstract

У статті зроблено спробу простежити дію закону циркуляції еліт Парето на прикладі міської еліти Харкова у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. З цією метою ми дослідили участь дворянства та купецтва в управлінні містом. На відміну від попереднього періоду влада купецької верхівки перестала бути монопольною, виникли угрупування дворян та інтелігенції, що створило їхнє протистояння, а це у свою чергу сприяло здійсненню взаємоконтролю. В галузі економічного капіталу купецтво посідало безперечну першість, стаючи одночасно основою для формування класу підприємців. Показовим є і зміна шлюбних стратегій купців: якщо в дореформений період для них важливим було отримати титул та відповідний статус у суспільстві за допомогою родичання з дворянами, то в другій половині ХІХ ст. на перший план виходить саме економічне становище майбутнього члена родини. В той самий час дворянство поповнювало ряди інтелігенції, посідаючи чільне місце у культурній галузі, тоді як купецтво, не зумівши повною мірою оволодіти цим капіталом, залишалось непривілейованим прошарком у соціальній свідомості.В статье предпринята попытка проследить действие закона циркуляции элит Парето на примере городской элиты Харькова во второй половине ХІХ-начале ХХ в. С этой целью мы исследовали участие дворян и купцов в управлении городом. В отличии от предыдущего периода власть купеческой верхущки перестала быть монопольной, появляется группировка дворян и интеллигенции, что привело к их противостоянию, и в свою очередь, способствовало производству взаимоконтроля. В отрасли экономического капитала купечество, безусловно занимало первое место, будучи основой для формирования класса предпринимательства. Показательным является и брачная стратегия купечества: если в дореформенный период для них важным было получить титул и соответствующий статус в обществе при помощи породнения с дворянами, то во второй половине ХІХ в. на первый план выходит именно экономическое положение будущего члена семьи. В то же время дворянство пополняло ряди интеллигенции, занимая ведущее место в культурной сфере, тогда как купечество не успело в полной мере овладеть этим капиталом, оставаясь в социальном сознании непривилегированным сословием.The article attempts to trace the action of Pareto principle on example of Kharkiv city elite in the second half of XIX – the early XX century. We had researched the participation of nobles and merchants in city government. Unlike the previous period authority of merchants lost its monopoly, because the group of nobles and intelligence was formed, which created some contradiction and mutual control. In the area of economical capital merchantry was on the first place, becoming the base to the young entrepreneurial class. Specific feature of this period became the change of marriage strategy of merchants. If in previous period they tried to have relatives among nobles to receive the title and social status, then after reforms they chose the future members of family according to their financial position. At the same moment, nobles replenished the rows of intellectuals and were the first in the sphere of cultural capital while merchantry did not take this capital in its hands, continuing to be unprivileged estate in social imagining.