Посткатастрофічний міський текст: читання міста в післявоєнній Східній та Центральній Європі

Abstract

У матеріалі автор звертається до багатоаспектної проблеми пам’яті – не тільки як складової соціуму, а й особливостей її функціонування в міському просторі. Представлено існуючі в науці трактування пам’яті на фоні урбаністичних перетворень. Підкреслено складність та багатовимірність цього явища не тільки в звичному методологічному полі, а й в літературній практиці. Література виступає як засіб акумуляції пам’яті не дивлячись на зникнення чи знищення того чи іншого в міському просторі. Особливого значення отримує травматичний досвід. На прикладі ХХ століття відображено різні кейси існування спогадів про трагічне минуле. Київ, Львів, Вроцлав, Калінінград та ряд інших міст у часи Другої світової війни зазнали трансформації звичного для себе ландшафту. Це було пов’язано як і з реаліями того часу так і політикою стосовно певних груп населення, які зазнали утисків та знищення. Проаналізована практика роботи та взаємодії з тією чи іншою складовою минулого, заходи урядових інстанцій. Після трагічних періодів пам’ять в своєрідній манері була втрачена, кожне з вказаних міст регіону в той чи інший спосіб прийшло до повернення та актуалізації цього досвіду в сучасному світі. При цьому важливою в цьому процесі є літературна практика, яка «повертає» та «відкриває» пам’ять міського простору. Складна тематика потребує залучення значної кількості дисциплін аби сформувати об’єктивне бачення міського минулого.In the material, the author addresses a multidimensional memory problem – not only as a constituent of social life but also as a feature of its functioning in urban space. The author presents the interpretations of memory against the background of urban transformations. The complexity and multidimensionality of this phenomenon are emphasized not only in the usual methodological field but also in literary practice. Literature acts as a means of accumulating memory despite the disappearance or destruction of one or the other in urban space. The traumatic experience is of particular importance. The example of the twentieth century reflects the various cases of the existence of memories of the tragic past. Kyiv, Lviv, Wroclaw, Kaliningrad and several other cities during the Second World War have faced the transformation of the usual landscape. That was both the realities of time and the policies against certain groups who have been harassed and destroyed. The practice of work and interaction with one or another component of the past, measures of governmental bodies are analyzed. After these tragic periods, the memory in a peculiar manner was lost. The cities in the region in one way or another came to return and actualization of this experience in the modern world. Critical in this process is the literary practice that «returns» and «opens» the memory of urban space. Complex topics require the involvement of a large number of disciplines in order to form an objective vision of the urban past.