Mehmed-Gerai´s hamam: the disappeared part of the Bakhchysarai Palace

Abstract

This article is about the problem of the historical topography of the downtown of Bakhchisarai-Hansaray. It was the centre of formation of the medieval city and the capital of the Crimean Khanate. A popular belief is that Hansaray is, in one sense, a copy and development of the idea of a medieval Eastern Palace (videlicet, the Top Cap in Istanbul) and dominates in historiography. The study of kırımlı cultural and historical heritage remains at a very low level as a result of permanent genocide by Russia empire in the XIX-XX centuries. This led to the development of a distorted picture of the historical and scientific understanding of cultural heritage. Great and significant monuments, even scientific memory about them, have disappeared from the cultural and historical landscape. Mehmed IV Geray baths is an example of this. The actual location of the monument with the help of archaeological geolocation method has been determined in this article. This discovery and interpretation, as an important part of the palatial part of the city development, gives a different look at the whole complex of Hansaray. The Khan’s Palace is the centre of the city in contradistinction from the Oriental palaces. Quarters of socially important structures formed around it (one of them was Mohammed IV Giray’s baths). After that city development transforms into civic blocks with town mansions, mosques and other public buildings.Статтю присвячено проблемі історичної топографії ядра міста Бахчисарай, а саме Ханському палацу. Він був центром формування середньовічного міста, столиці Кримського ханства. В історіографії домінує погляд, що він, у певному сенсі, був копією та розвитком ідеї середньовічного Східного палацу. А саме – Топ-Капи у Стамбулі. Через умови перманентного геноциду кримців Російською імперією у ХІХ–ХХ ст. дослідження культурної й історичної спадщини народу залишається на дуже низькому рівні. Це приводило до формування викривленої картини розуміння культурної спадщини. З культурно-історичного ландшафту зникали монументальні нерухомі об’єкти, а пам’ять про них, навіть наукова, втрачалась. Прикладом такого об’єкта є бані Мухамеда IV Гірея. У статті за допомогою методу археологічної геолокації визначено реальне місце розташування пам’ятки. Її відкриття та інтерпретація як важливої частини припалацової частини міста дає змогу поіншому подивитись на весь комплекс Хансараю як такого. На відміну від Східних палаців, Ханський палац був центром міста. Навколо нього формувалися квартали суспільно важливих споруд (однією з них були бані Мухамеда IV Гірея), які вже потім переходили у громадянську міську квартальну забудову з садибами, мечетями та іншими суспільними спорудами.