Рассеяние света лунной поверхностью. I

Abstract

Предпринята попытка построить модель рассеяния света лунной поверхностью, основанная на представлении о лунной поверхности как о предельно шероховатой, дальнейшее возмущение которой не вносит качественных изменений. Предлагаемый подход существенно отличается от традиционных подходов к задачам такого рода, при которых шероховатость считается малой, и в некотором смысле противоположен им.Здійснена спроба побудувати модель розсіяння світла місячною поверхнею, основана на уявленні про місячну поверхню як про гранично шорстку, подальше збурення якої не вносить якісних змін. Запропонований підхід суттєво відрізняється від традиційних підходів до задач такого роду, при яких шорсткість вважається малою, і в деякому сенсі протилежний їм.We attempt to construct the model of light scattering by the lunar surface. The approach is based on an idea that the lunar surface is extremely rough one and does not experience any qualitative changes when subjected to further perturbation. This is in a good agreement with the general opinion on the lunar surface formation mechanism. The approach differs substantially from traditional ones which assume the roughness to be small.