Макроквантовые явления в системе Сатурна

Abstract

Радиальные положения внешних (за кольцом G) спутников Сатурна и деление его колец на кольца D С, В и А интерпретируются на основе предложенной в начале ]960-х годов теории о формировании, в частности радиальных стоячих волн, взаимодействующими между собой сателлитами, совершающими радиальные колебания (при движении по эллиптическим орбитам) в пределах реально ограниченного сферического слоя действия притягивающего центра.Радіальні положення зовнішніх (за кільцем G) супутників Сатурна та поділ його кілець на кільця D, С, В і А інтерпретуються на основі запропонованої на початку 1960-х років теорії про формування, зокрема радіальних стоячих хвиль, взаємодіючими між собою сателітами, що здійснюють радіальні коливання (при русі по еліптичних орбітах) в межах реально обмеженого сферичного шару дії притягуючого центра.Radial positions of the superior (over G ring) satellites of Saturn and its ring’s division into D, C, B, and A are interpreted on the base of proposed (early in the sixties) theory on the generating radial standing waves by the interacting satellites, which accomplish radial oscillations (moving along the elliptical orbits) within the actually limited spheroidal layer of the attracting centre action.