Соціальне в українській ономастиці XIV – XVІІІ ст.

Abstract

У досліджуваний період не існувало чітких меж між народною антропонімією та офіційною. Відповідно й суфікси в народних варіантах імен, процес усічення та ін. автори розглядають як суто мовні явища, тобто такі, що виконують словотворчі функції. Обстоюється думка, що всі варіанти імен, у тому числі й з гіпокористичними суфіксами, виконували в ділових документах функції офіційного повного імені.

В исследуемый период не существовало четких границ между народной антропонимией и официальной. Соответственно и суффиксы в народных вариантах имен, процесс усечения и др. языковые явления авторы рассматривают как такие, которые выполняют словообразовательные функции. Выдвигается мысль, что все варианты имен, в том числе и с гипокористическими суффиксами, выполняли в деловых документах функции официального полного имени.

There were no clear boundaries between folk and official anthroponomy during the period under study. Accordingly suffixes in folk variants of names, process of truncation etc. authors consider as exclusively linguistic phenomena, that is ones that perform word building functions. Thought that all variants of names, including those ones with hypocoristic suffixes, performed functions of official full name in business documents, is maintained.