Наратологічна проекція концепту „герой”

Abstract

Сучасні літературознавчі дослідження художнього твору засвідчують активне зближення безпосередньо філологічних принципів із філософією, антропологією, естетикою, соціологією тощо. Аналітичне синтезування парадигми „герой” у контексті наратологічних студій має переконливу дослідницьку перспективу. Наратор як центральна сутність концепції постає складноорганізованим суб’єктом з багатьма способами свого оприявнення, посередником між реальним світом, до якого належить біографічний автор, та фікційним світом художнього твору; зображеним символічно значущим світом літературного твору та пізнавальною компетентністю читача. Він є втіленням інтелектуального, світоглядного, естетичного, морального досвіду автора та рецепційної готовності читача до специфічного, одностороннього діалогу. Наративна конфігурація „героя” дає можливість синтезувати природні для дійсного автора мовленнєві конструкції, тенденційно змодельоване мовлення персонажів та відгук читача іншої культурно історичної реальності на вербалізацію духовної сутності певної епохи.

Contemporary literary researches of literary text demonstrate that philological principles are drawing closer to philosophy, anthropology, aesthetic, cosiology etc. Analytical synthesis of the paradigm of „character” in the context of narrative studies has a convincing research outlook. Narrator as a central gist of the concept arises as a complexly organized subject with many ways of its expression, like mediator between the real world to which belongs the author and unreal world of the literary text; depicted by a symbolic meaningful world of the literary text and by the cognitive competence of the reader. He is an embodiment of the intellectual, word outlook, aesthetical, moral experience of the author and readiness of the reader to the specific, one side dialogue. Narrative configuration of „character” gives the possibility to synthesize language constructions that are natural to the author, tendentiously designed language of characters and response of the reader from other culturally-historical reality to the verbalization of the spiritual essence of certain epoch.