Матеріали Міжнародної наукової конференції “Джерела локальної історії: методи дослідження, проблеми інтерпретації, популяризація” (Київ, 29–30 вересня 2009 року).

ЗМІСТ

Маврін О.
Передмова

СЕКЦІЯ І. Джерела локальної історії середньовічної та ранньомодерної доби

Горін С.
Заповіти як джерело дослідження історії монастирів Волині XVI – першої половини XVII ст.

Задорожна О.
Актові книги як джерело до реконструкції землеволодінь у Київському воєводстві у XVI–XVII cт.

Собчук В.
Проблема достовірності текстів двох привілеїв великого князя литовського Вітовта 20-х рр. XV ст. (у контексті спорів за межі маєтків у верхів’ях Случі й Полтви)

Поліщук В.
Замкові книги волинських урядників як джерело з історії руського регіоналізму у Великому князівстві Литовському другої третини XVI cт.

Сукина Л.
Замосковный край во второй половине XVI – XVII вв.: источники исследования локальной культуры исторического региона

Семко Д.
Деякі аспекти діяльності Чернігово-Сіверської друкарні у другій половині XVII ст. за епістоляріями та історіографією

Красиков А.
Описи монастырского имущества XVI–XVII вв. как источник по истории книжной культуры Русского Севера (опыт формулярного анализа)

Заболотная Л.
Этносоциальная характеристика католического населения в городской среде Молдовы XVI – середины XVII вв. (на основе сведений католических миссионеров и путешественников)

Стародубцева Н.
Протоколы инквизиции как источник по социально-политической истории Лангедока (середина XIII – начало XIV в.)

Михайловський В.
Як подільська шляхта означувала свою територію (за матеріалами комісарських свідчень 1564 р.)

Коваленко Г.
Великий Новгород 1611–1617 гг. Между Москвой и Стокгольмом (по материалам архивов Швеции)

Векленко В., Несправа М.
Археологічні пам’ятки як джерела локальної історії (на прикладі Богородицької фортеці)

Moniuszko A.
Mazowieckie księgi sądowe ziemskie jako źrуdło do badań sądownictwa za panowania Zygmunta III i Władysława IV

Старченко Н.
Актові книги як джерело до історії Великого безкоролів’я на Волині (1572–1576 рр.)

Тесленко І.
Заславська замкова книга як джерело до історії Південно-Східної Волині

Зема В.
Причинок до розвитку культу св. Миколая Мир-Лікійського

СЕКЦІЯ ІІ. Джерела локальної історії ранньомодерної доби

Кривошея І.
Значкове товариство Ніжинського полку на початку 40-х рр. XVIII ст.: два нових списки товариства

Потапенко С.
Чолобитні – джерело з історії козацької старшини Слобідської України

Біляшівський Б.
Облік причетних до козацької служби у Слобідських полках 1726 та 1729 рр.

Яременко М.
Антропонімія вихованців Києво-Могилянської академії XVIII ст. (про інформативні можливості студентських реєстрів)

Посохова Л.
Європейський досвід у навчальних практиках православних колегіумів України XVIII ст.: джерелознавчий аспект

Руднев Д.
Переводческая и книгоиздательская деятельность Г.А. Полетики

Рева Л.
Григорій Сковорода (1722–1794) – уродженець України, філософ світового рівня

Шамрай М.
Папери Красносельських (ХVІ–ХІХ ст.) з колекції історичних установ ВУАН

Сакало О.
Джерела історичної демографії: сповідний розпис

Прокоп’юк О.
Відомості про книги в парафіяльних храмах Київської митрополії XVIII ст.: інформаційний потенціал джерела

Дмитренко В.
Священики Ісаєвичі: спроба реконструкції історії сім’ї парафіяльного духовенства XVIII ст. за матеріалами облікових джерел церковного походження

Сердюк І.
Генеральний опис Лівобережної України 1765–1769 рр.: виміри локальної демографічної історії

Пірко В.
Джерела про час заснування населених пунктів Донеччини в XVI–XVIII ст.

Замура О.
Динаміка шлюбності в містечку Сорочинці Миргородського полку в другій половині ХVІІІ ст. (за даними метричних книг Миколаївської церкви)

СЕКЦІЯ ІІІ. Влада і соціум кінця XVIII–XIX ст.: джерела локального виміру

Шандра В.
Совiснi суди в оцінці сучасників (остання чверть XVIII ст. – 1860-тi рр.)

Вибе И.
Судебные дела о смене веры для изучения этноконфессинальной политики самодержавия в Западном крае (1830–1855 гг.)

Меньшикова Е.
Делопроизводственная документация сиротских судов как источник исследования проблемы эволюции женского мира купеческого сословия Центрального Черноземья в пореформенный период (60–90-е гг. XIX в.)

Карліна О.
Соціокультурний портрет волинського містечка першої половини ХІХ ст. (за матеріалами Олицької ратуши)

Соркина И.
Мир местечка Беларуси в зеркале мемуаров (ХІХ – начало ХХ в.)

Дегтярьов С.
Повітові органи влади та управління на території Сумщини у кінці ХVІІІ – першій половині ХІХ ст.: джерела

Ликова В.
Поміщики і державні селяни: імперська традиція та місцева реальність

Васильєв С.
Перехід Умані у цивільне відомство: соціально-економічний, демографічний та адміністративно-територіальний аспекти

Гедьо А.
Матеріали ревізійного перепису населення як джерело з історії іноземних колоністів Донбасу (за матеріалами Державного архіву Донецької області)

Петрова І., Петров О.
Методика упорядкування військово-топографічних описів України та їх джерельна база (30 – 60-ті рр. ХІХ ст.)

Уварова О.
Висвітлення історії грецької громади Одеси на тлі Східної кризи 1820-х рр. в документах Державного архіву Одеської області

Аванесян Д.
Минувшина в уподобаннях населення Степової України (за матеріалами «Екатеринославских губернских ведомостей» кін. XIX ст.)

Ващенко А.
«Черниговские губернские ведомости» як джерело з історії місцевої влади: 1861–1889 рр.

Ананьева Т.
Производство знаний о киевских древностях в начале XIX в.: протагонисты и статисты (по эпистолярным и мемуарным источникам)

Посохов С., Иващенко В.
Образы профессоров-иностранцев Харьковского университета начала XIX в. в воспоминаниях современников

Музичко О.
Одеса другої половини ХІХ – початку ХХ ст. як науковий центр: історичні джерела vs історіографічної традиції

Бекасова А.
Герой Задунайский: кончина, погребение и память о нем

Оноприенко И.
К вопросу об источниковой базе изучения дворянского быта в пореформенный период (на примере Центрального Черноземья)